Китайський експорт зріс на 23,9%: ШІ-чіпи та високі технології змінюють баланс світової торгівлі
Всупереч усім прогнозам і на тлі збереження торговельної напруженості, експорт Китаю продемонстрував вражаюче зростання на 23,9% у річному обчисленні. Головним драйвером цього ривка став нестримний світовий попит на напівпровідники та високотехнологічну продукцію, який активно стимулюється глобальною гонкою за лідерство у сфері штучного інтелекту.
Показники липня виявилися вищими за консенсус-прогноз аналітиків, які очікували зростання в районі 22,2–23%. Однак варто зазначити, що темпи зростання сповільнилися порівняно з червневим максимумом у 27%, який став рекордним з жовтня 2021 року. Це вказує на певну корекцію після потужного ривка, але загальна тенденція залишається вкрай позитивною для китайської економіки.
Імпорт також продемонстрував впевнене зростання на 27,5%, що дозволило Китаю наростити позитивне торговельне сальдо до $112,5 млрд. Ця цифра перевершила очікування ринку в $107 млрд, хоча й поступилася червневому показнику в $125,6 млрд. Подібна динаміка свідчить про збереження високої економічної активності в країні, незважаючи на зовнішні виклики.
Структурний зсув на користь високих технологій
Ключовим фактором успіху стало колосальне зростання експорту інтегральних схем — за останні сім місяців їхня вартість практично подвоїлася, а поставки чипів у липні злетіли на 117% порівняно з минулим роком. Машинобудівна та електротехнічна продукція тепер формує понад 60% усього експорту країни. Особливо вирізняються поставки електромобілів, літієвих акумуляторів та обладнання для вітроенергетики. Вражає й динаміка попиту на промислових роботів і 3D-принтери, що свідчить про технологічну перебудову всієї експортної моделі Китаю.
Інфляція цін проти фізичних обсягів
Однак за цими цифрами ховається важливий нюанс. Значна частина зростання зумовлена не лише збільшенням фізичних обсягів поставок, а й ціновим фактором. Окремі категорії товарів подорожчали до 700% через гострий дефіцит чипів та електронних компонентів. Високі ціни на енергоносії та стрибок вартості дорогоцінних металів також зробили свій внесок у роздування грошового вираження торгівлі, тоді як реальні обсяги відвантажень зростають набагато повільніше.
Крім того, зовнішній блиск експортної статистики маскує внутрішні дисбаланси. Економіка Китаю у другому кварталі зросла лише на 4,3% — це найслабший показник з кінця 2022 року. Роздрібні продажі в червні додали лише 1%, що свідчить про збереження млявості споживчого попиту всередині країни.
Мій аналіз: Очевидно, що Китай робить ставку на експорт високотехнологічної продукції як на головний локомотив зростання в умовах слабкого внутрішнього споживання. Однак опора на ціновий фактор робить цю модель вразливою до корекції на світових ринках. Інвесторам та аналітикам варто уважно стежити за тим, чи зможе Піднебесна перейти від екстенсивного зростання до якісного, нарощуючи саме фізичні обсяги поставок, а не просто виграючи від кон'юнктури цін.