Аналітики Центру макроекономічних досліджень «Сбера» завершили масштабне дослідження, оцінивши потенціал впровадження генеративного штучного інтелекту в російську економіку. Ключовий висновок: нейромережі здатні додати 1,2 відсоткового пункту до приросту продуктивності праці.

Це не просто абстрактна цифра, а результат сегментації ринку праці на чотири категорії залежно від вразливості професій перед алгоритмами. Найбільший ефект очікується в секторах, де основним продуктом виступає текстова інформація. Саме тут генеративні моделі демонструють максимальну ефективність, створюючи контент швидше та якісніше за людину.

Хто виграє від впровадження ШІ

У першу чергу, високу віддачу від алгоритмів отримають спеціалісти, чия рутина пов'язана з обробкою даних та комунікаціями. Серед них:

  • Менеджери з продажів.
  • Розробники програмного забезпечення.
  • Бухгалтери та аудитори.
  • Маркетологи та PR-спеціалісти.
  • Оператори кол-центрів.

Наприклад, менеджери з продажів зможуть швидше розсилати комерційні пропозиції, маркетологи — оперативніше генерувати рекламні слогани, а співробітники кол-центрів отримають «розумного» асистента, який візьме на себе стандартні фрази на кшталт «ваш дзвінок дуже важливий для нас».

Середній рівень впливу

Внесок вище середнього очікується від іншої категорії спеціалістів, чиї завдання частково автоматизуються, але потребують людської участі:

  • Продавці та адміністратори.
  • Директори магазинів.
  • Інженери та кошторисники.
  • Викладачі та вчителі.

Ситуація з учителями особливо цікава. Учні почали використовувати нейромережі значно раніше, ніж система освіти адаптувалася до цього. У результаті навчання ризикує перетворитися на діалог двох алгоритмів, які спілкуються через посередників.

Хто залишиться поза межами впливу алгоритмів

Група з низькою піддатливістю ШІ включає представників фізичної праці:

  • Машиністи, водії та експедитори.
  • Слюсарі, автослюсарі та зварювальники.
  • Монтажники та електромонтажники.
  • Вантажники, комірники та пакувальники.
  • Різноробочі, прибиральники та офіціанти.
  • Кухарі та медичні сестри.

Передова мовна модель не зможе розвантажити фуру, заварити шов або поставити крапельницю. Цю роботу продовжить виконувати людина, тому продуктивність ручної праці залишиться на колишньому рівні. Лікарі та кур'єри потрапили до проміжної категорії з впливом нижче середнього.

Таким чином, шукані 1,2% забезпечать офісні співробітники, чия робота найкраще піддається автоматизації. Професії, до яких нейромережі не дотягуються, продовжать функціонувати в умовах кадрового дефіциту.

Мій погляд: оцінка «Сбера» виглядає консервативною, але реалістичною. У короткостроковій перспективі ШІ дійсно посилить нерівність між «цифровими» та «фізичними» професіями, але саме це стане драйвером для перегляду системи освіти та перекваліфікації кадрів. Інвесторам варто придивитися до компаній, які вже впроваджують генеративні моделі в операційні процеси — саме вони отримають конкурентну перевагу в найближчі 2-3 роки.