Штучний інтелект поглинає дані з безпрецедентною швидкістю, і тепер лабораторії змушені полювати за останніми незайманими джерелами «людського» контенту. Йдеться не лише про тексти, а й про обличчя, голоси та навіть рухи — усе це стає сировиною для нового покоління моделей.

Колапс моделі: коли ШІ починає пожирати сам себе

Ключова проблема, з якою зіткнулася індустрія, — так званий «колапс моделі». Цей термін, введений у науковий обіг групою дослідників під керівництвом Іллі Шумайлова у 2023 році, описує деградацію нейромережі, що навчається на даних, згенерованих іншими ШІ. Кожен цикл робить модель більш усередненою, передбачуваною та відірваною від реальності. Математично доведено: підмішування синтетики призводить до втрати рідкісних подій і накопичення помилок.

Масштаб загрози підтверджується цифрами. Дослідження Ahrefs показало, що понад 74% нових сторінок у пошуку Google містять ознаки автогенерації. А за оцінкою Epoch AI, запаси придатного для навчання тексту в інтернеті можуть вичерпатися вже до 2026–2032 років. Саме тому книги, видані до 2022 року, стають золотою жилою: вони гарантовано вільні від «синтетичного сміття» та «отруєних» даних.

Книжковий бізнес: від оптових закупівель до судових позовів

Сервіс ISBNdb, що об'єднує метадані 113 млн видань, запропонував ШІ-компаніям специфічну послугу: закупівлю книг партіями до мільйона штук з подальшою оцифровкою та утилізацією. Коли про цю схему написали ЗМІ, компанія поспішила видалити сторінку з описом послуги та заявила, що жодних угод не укладала. Як стверджують її представники, йшлося лише про «перевірку ринкового попиту».

Показово, що сама практика не нова. У серпні 2024 року три американські автори подали колективний позов проти Anthropic, звинувативши компанію в порушенні авторських прав. Згідно з матеріалами справи, Anthropic анонімно скуповувала тиражі друкованих книг, зрізала палітурки та сканувала їх у промислових масштабах. Однак у червні 2025 року суддя Вільям Алсуп постановив: оцифрування законно придбаних книг для навчання мовних моделей підпадає під доктрину добросовісного використання.

Букіністи вже підтверджують аномальний попит: продажі одного з торговців зросли з двадцяти примірників до кількох сотень за тиждень. Закупівельників не цікавить жанр чи цінність — лише наявність ISBN. При цьому унікальні видання втрачаються безповоротно, вирушаючи під сканер замість книжкової полиці.

Оренда облич: новий ринок цифрових двійників

Паралельно формується ринок ліцензування зовнішності. Платформи на кшталт ActID і New Claw платять людям від $15 до $700 за право використовувати їхні обличчя в ШІ-серіалах і рекламі. У Китаї, де понад 95% із 128 000 ШІ-мінідорам, випущених за перший квартал 2026 року, створені за допомогою нейромереж, попит на живі обличчя величезний.

Однак контроль над цифровими клонами виявляється крихким. Британські громадяни, які продали права на свої аватари стартапу Synthesia, виявили свої обличчя в пропагандистських роликах, що підтримують диктаторів Венесуели та Буркіна-Фасо. Ці випадки стали прецедентами для профспілки акторів Equity, яка домагається законодавчої заборони на неконтрольовану передачу прав на цифрову зовнішність.

Не лише тексти та обличчя

Роботам також потрібні приклади природних рухів. Компанії на кшталт Tesla платять до $48 на годину людям, які в костюмах захоплення руху повторюють рутинні дії для навчання гуманоїдів. У 2025 році в розробку таких машин вклали понад $6 млрд.

Схема всюди однакова: раніше дані брали без дозволу, тепер за них платять. Але структура угоди не змінюється — актив безповоротно йде з-під контролю власника, просто тепер із квитанцією.

Мій коментар: Ринок «чистих» даних стає таким самим стратегічним ресурсом, як нафта чи рідкісноземельні метали. Однак індустрія ігнорує фундаментальний ризик: коли права на цифрову копію передано, зворотного шляху немає. Регуляторам варто поквапитися зі створенням чітких правових рамок, інакше ми отримаємо світ, де кожен може стати заручником власного цифрового двійника.