Російські банки почали розсилати учасникам зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) запити з вимогою пояснити економічну доцільність витрат на купівлю стейблкоїнів Tether (USDT) та підтвердити, що їхній контрагент внесений до реєстру операторів обміну цифрових валют Банку Росії. Це сигнал про початок нової хвилі комплаєнс-перевірок, яка торкнеться всіх, хто так чи інакше стикається з криптовалютним ринком.
Що відбувається насправді
Хвиля запитів, що прокотилася ринком, — це не стільки наслідок нового крипторегулювання, скільки випереджувальний захід самих банків. Вони намагаються убезпечити себе перед обличчям ЦБ, який поки що не дав чітких інструкцій щодо роботи з цифровими активами. Тригером стало підписання президентом закону про легальний крипторинок, після чого комплаєнс-підрозділи кредитних організацій почали «витрушувати душу» з постачальників криптоліквідності та їхніх клієнтів.
Запити надсилаються навіть тим учасникам ринку, які за законом не зобов'язані мати ліцензію. У документах, які банки вимагають надати, фігурують:
- детальний опис діяльності та ролі в структурі холдингу;
- інформація про контрагентів, включаючи їхній статус, наявність складів і штату;
- пояснення економічної доцільності витрат на придбання USDT;
- підтвердження включення контрагента до реєстру операторів обміну цифрових валют ЦБ та наявності в нього правил внутрішнього контролю (ПВК/ФТ).
Особливий інтерес викликає останній пункт. Банки вимагають підтвердити включення до реєстру, якого... фактично ще не існує. Це виглядає як абсурд, але насправді відображає логіку фінансових організацій: вони збирають офіційні пояснення, щоб у разі проблем із криптовалютою пред'явити їх регулятору та зняти з себе відповідальність.
Моя експертна думка
Ситуація абсолютно закономірна. Банки, бачачи всі операції клієнтів, чудово знають про купівлю криптовалюти, але їм потрібен документальний слід. Відповідь на такі запити має бути максимально прозорою: пояснюйте економічну мету операцій (наприклад, необхідність ведення ЗЕД), а щодо реєстру операторів — зазначайте, що на момент угоди контрагент не був зобов'язаний у ньому перебувати, якщо він є майнером або іноземною біржею. Ігнорувати «листи щастя» вкрай ризиковано — це прямий шлях до блокування рахунків і звинувачень у порушенні 115-ФЗ. Ринок вступає у фазу, коли формальна звітність стає важливішою за реальний бізнес.