Російські банки посилюють контроль за зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) своїх клієнтів. Останніми днями учасники ринку почали масово отримувати запити з вимогою пояснити економічну доцільність витрат на придбання стейблкоїнів Tether (USDT) та підтвердити, що їхній контрагент внесений до реєстру операторів обміну цифрових валют Банку Росії. Це сигнал про те, що кредитні організації починають вибудовувати власну лінію оборони в умовах нової, але ще не до кінця сформованої нормативної бази.

Що відбувається на практиці

Тригером для такої пильної уваги стало підписання президентом закону про легальний крипторинок. Однак, як показує аналіз документів, які банки розсилають клієнтам, йдеться не стільки про нові вимоги регулятора, скільки про превентивний самозахист кредитних організацій. Вони прагнуть заздалегідь убезпечити себе від претензій Центробанку, запитуючи у клієнтів вичерпні пояснення з цілої низки пунктів.

Зокрема, банки вимагають надати:

  • детальний опис діяльності компанії, її роль у структурі холдингу або групи;
  • повну інформацію про контрагентів: сферу діяльності, вид продукції, що постачається, наявність складів та штату, а також результати перевірки у відкритих джерелах;
  • розгорнуте обґрунтування економічної доцільності купівлі USDT;
  • підтвердження того, що контрагент внесений до реєстру операторів обміну цифрових валют ЦБ та має правила внутрішнього контролю у сфері ПВК/ФТ.

Особливий інтерес викликає останній пункт. Банки вимагають підтвердити включення до реєстру, якого на даний момент фактично не існує. Це виглядає як формальна перестраховка, оскільки кредитні організації і так бачать усі операції клієнтів і знають про покупки криптовалюти. Офіційна відповідь клієнта потрібна їм лише для того, щоб пред'явити її регулятору у разі виникнення питань.

Як відповідати на запит

Експерти рекомендують підходити до відповідей диференційовано. Пункти про купівлю USDT та реєстр операторів — єдині, які безпосередньо стосуються криптовалют. У відповіді на питання про економічну доцільність найкраще вказати, що покупка була зумовлена необхідністю ведення зовнішньоекономічної діяльності. Що стосується реєстру, то тут логіка така: на момент проведення операцій контрагент міг не мати зобов'язання бути включеним до нього, наприклад, якщо це офіційний майнер або іноземна біржа. Також варто запросити у контрагента інформацію про його правила ПВК/ФТ та додати його відповідь до листа в банк.

Мій погляд: Ця ситуація — яскравий приклад того, як банки намагаються перекласти тягар регуляторних ризиків на клієнтів. Відсутність чітких інструкцій від ЦБ змушує їх діяти на випередження, створюючи прецеденти, які можуть стати основою для майбутньої правозастосовної практики. ЗЕД-компаніям, які використовують криптовалюти, зараз вкрай важливо вибудувати прозорі відносини з банками та контрагентами, щоб не опинитися в зоні ризику в найневідповідніший момент.