Російські банки почали надсилати учасникам зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) запити, у яких вимагають детально обґрунтувати економічну доцільність придбання стейблкоїнів Tether (USDT) та підтвердити, що їхній контрагент включений до реєстру операторів обміну цифрових валют Банку Росії. Ця інформація стала доступною завдяки аналітику та криптоінвестору Віктору Першикову, який опублікував відповідні документи.

Суть вимог та підґрунтя

Масове розсилання, яке учасники ринку охрестили «листами щастя», розпочалося одразу після підписання президентом закону про легалізацію криптовалют. Однак, як показують мої спостереження, це не стільки реакція на нове регулювання, скільки превентивний захід самих банків. Кредитні організації, не маючи чітких інструкцій від ЦБ, намагаються заздалегідь убезпечити себе від можливих претензій регулятора.

У запитах банки вимагають надати:

  • Опис діяльності, що роз'яснює суть бізнесу та його роль у структурі холдингу;
  • Детальну інформацію про контрагентів: вид діяльності, наявність складів, штату, а також обґрунтування економічної доцільності співпраці;
  • Пояснення щодо цілей придбання стейблкоїнів USDT;
  • Підтвердження включення контрагента до реєстру операторів обміну ЦБ та наявність у нього правил внутрішнього контролю (ПВК) з метою ПВК/ФТ.

Реєстр, якого немає

Особливий інтерес викликає четвертий пункт. Банки вимагають підтвердити включення до реєстру, який на даний момент фактично не сформований. Це створює абсурдну ситуацію: клієнти повинні документально довести те, що юридично ще не існує. Банки посилаються на п. 14 ст. 7 Федерального закону № 115-ФЗ, який зобов'язує клієнтів надавати запитані відомості, включаючи інформацію про вигодонабувачів та бенефіціарних власників.

Думка експерта та стратегія відповіді

Незалежний фінансовий консультант Даніїл Бондарев, коментуючи ситуацію, підкреслює: «З точки зору банківського комплаєнсу питання лежить у площині 115-ФЗ, а не купівлі криптовалюти. Банки просто беруть з клієнта офіційне пояснення, щоб убезпечити себе. Якщо з криптою щось піде не так, вони зможуть пред'явити відповідь клієнта ЦБ і сказати: "Ми тут ні до чого, вся відповідальність на клієнті"».

На мою думку, це класичний випадок перекладання регуляторного ризику на плечі клієнтів. Рекомендую при відповіді на запити акцентувати увагу на тому, що купівля USDT була зумовлена необхідністю ведення зовнішньоекономічної діяльності. Щодо четвертого пункту логіка така: на момент проведення операцій контрагент не мав зобов'язань бути включеним до реєстру, але міг бути, наприклад, офіційним майнером або іноземною біржею. Запросіть у контрагента інформацію щодо правил ПВК/ФТ та додайте його відповідь до листа в банк.

Ситуація наочно демонструє, що російські банки, діючи в умовах правової невизначеності, обирають стратегію максимальної перестраховки. Це створює додаткове адміністративне навантаження на добросовісних учасників ЗЕД, але поки що не свідчить про заборону на використання криптовалют. Скоріше, ми спостерігаємо формування практики, яка стане основою майбутнього регулювання.