Кадрові перестановки у сфері штучного інтелекту продовжують задавати нові тренди. Наомі Башканскі, яка раніше займалася дослідженнями в OpenAI, оголосила про перехід у стартап Conduit, де очолить фундаментальні розробки в галузі нейроінтерфейсів. Проєкт ставить перед собою амбітне завдання — навчити моделі неінвазивному «читанню» людських думок.
У своєму аналітичному огляді Башканскі прогнозує, що до 2030-х років мисленнєва активність стане домінуючим каналом взаємодії зі ШІ. На її переконання, така парадигма спрямована на розширення людських можливостей, а не на їх заміщення. «Це будуть не надрозумні автоматизовані помічники, за якими ви намагаєтеся встигнути, а природне продовження вашої особистості», — наголошує дослідниця.
Технологічний маршрут: від Bluetooth до повної інтеграції
Згідно з представленою дорожньою картою, уже до 2027 року користувачі зможуть передавати думки своїм ШІ-агентам через Bluetooth-з'єднання, де вони перетворюватимуться на команди та дії. До 2030 року технологія, за прогнозами, вийде за межі лабораторій і стане масовою, а до 2035 року ШІ перестане сприйматися як «чужорідний» елемент.
Башканскі посилається на бачення лідерів галузі, зокрема Ілона Маска та Сема Альтмана, які передбачають конвергенцію нейронаук і машинного навчання. «Наскільки надлюдськими будуть наші ШІ, залежить від того, наскільки надлюдськими ми вирішимо їх зробити. Мені імпонує сценарій, де людина залишається в центрі процесу, а ШІ розширює наші можливості, а не замінює нас», — зазначає вона.
Принцип роботи та виклики
Conduit, що базується в Сан-Франциско, розробляє нейроінтерфейси без хірургічного втручання. Технічно підхід виглядає елегантно: на вході — активність мозку, на виході — семантично релевантний результат, наприклад, текст, який людина мала намір написати. Однак у професійній спільноті вже лунає скепсис: критики справедливо вказують, що «неінвазивне» читання думок без прямого доступу до нейронів — завдання надзвичайної складності.
Показово, що аналогічні розробки вже ведуться у великих корпораціях. У червні Meta представила систему декодування мозкової активності, яка відновлює набраний текст із точністю 61% на рівні слів, що в рази перевершує попередні методи (близько 8%).
Мій експертний коментар: Заява Башканскі — це не просто кадрова новина, а сигнал про зміну пріоритетів в ІІ-індустрії. Перехід від «розмовних» інтерфейсів до нейрокомп'ютерних мостів може стати наступним великим стрибком, але шлях від лабораторних прототипів до комерційних продуктів займе більше часу, ніж оптимістичні прогнози. Ключове питання — не лише в точності алгоритмів, а й в етиці приватності мисленнєвих процесів, яка поки що залишається поза межами обговорення.