Аналіз ринку свідчить про тривожну тенденцію: за перше півріччя 2026 року зловмисники викрали у власників цифрових активів понад $30 млн, застосовуючи фізичне насильство. Франція стала епіцентром цієї кризи, демонструючи рекордну кількість подібних інцидентів.

Йдеться про так звані «атаки гайковим ключем» — викрадення людей, вторгнення в житло та захоплення заручників з метою примусового переказу криптовалюти. Злочинці усвідомили, що власники цифрових активів — ідеальна ціль: їхні кошти можна конвертувати миттєво, а транзакції незворотні.

Парадокс статистики: менше успіху, більше спроб

Якщо поточний темп збережеться, 2026 рік поб'є всі антирекорди, перевищивши торішні $58 млн збитків. Однак цифра в $30 млн відображає лише випадки, коли жертва справді передала свої кошти. Реальна картина набагато похмуріша: з урахуванням невдалих спроб, заблокованих переказів та повернутих активів, загальна сума посягань сягає $316 млн у 2024 році, $180 млн у 2025-му та $107 млн за неповний 2026-й. Розрив між цими оцінками показує, наскільки часто злочинці тепер зазнають фіаско.

Частка результативних нападів падає третій рік поспіль. До кінця червня 2026 року викуп вдалося отримати лише у 26% випадків — це 12 епізодів із 46. Для порівняння: роком раніше показник становив 49% (47 із 95), а у 2024-му — 67% (32 із 48).

Франція: від точкових ударів до масового терору

Причина такого спаду криється в подіях у Франції. Витік даних податкової служби різко розширив коло потенційних жертв, перетворивши напади з точкових операцій на хаотичний потік. Раніше злочинці діяли вибірково, спираючись на зібрані відомості про конкретну людину.

Змінилася й тактика. Викрадення залишаються найпопулярнішою формою, за ними йдуть вторгнення в житло та захоплення заручників. Частка проникнень у будинки зросла з 14% у 2025 році до 37% до середини 2026-го, а викрадення за той самий період збільшилися з 39% до 52%.

Франція перетворилася на головну точку ризику. До 2025 року в країні реєстрували поодинокі випадки. Потім кількість зросла до 19 за рік, а до середини 2026-го досягла 30 публічно відомих епізодів. Реальний масштаб значно більший: наприкінці червня міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс повідомив про понад 75 задокументованих інцидентів, пов'язаних із криптовалютами. Влада вже анонсувала посилення захисту учасників галузі, включно з системою швидкого оповіщення для груп ризику.

Географія нападів розширилася за межі столичного регіону. У 2026 році епізоди зафіксовані в Страсбурзі, Марселі, Греноблі, Тулузі та Нанті. Постраждали навіть невеликі комуни, де подібного раніше не траплялося.

Корінь зла: витік податкових даних

Спалах безпосередньо пов'язаний із витоком даних. У 2024 році співробітника паризької податкової служби запідозрили у крадіжці та продажу досьє на заможних власників криптовалют — з іменами, адресами, телефонами, розмірами активів та податковою історією. Ці матеріали придбали кримінальні посередники, і напади «пішли лавиною». Частота атак зросла з 1,9 інциденту на місяць у 2025 році до приблизно 4,6 у першій половині 2026-го.

Злочинців поділяють на три групи за рівнем підготовки. Одні одразу переводять активи на великі біржі, не намагаючись приховати слід, — такі справи розкриваються найшвидше. Інші використовують децентралізовані майданчики, мости між блокчейнами та MEV-ботів, аби уникнути перевірки особи. Треті працюють із кримінальними мережами: в одному випадку гроші пройшли через сервіс швидкого обміну та позабіржовий майданчик, який раніше обслуговував наркокартелі та схеми відмивання.

Мій експертний погляд: Ситуація у Франції — це дзвінок для всієї індустрії. Витік податкових даних показав, наскільки вразлива традиційна фінансова інфраструктура перед обличчям криптозлочинності. Інвесторам варто переглянути свої протоколи безпеки: використовувати мультипідписні гаманці, уникати публічної прив'язки активів до особи та розглядати послуги професійних кастодіанів із фізичним захистом. Ринок має адаптуватися до нових загроз швидше, ніж це роблять регулятори.