Минулий тиждень ознаменувався подією, яку можна сміливо назвати тектонічним зсувом у світовій валютній політиці. Міністерство фінансів США провело безпрецедентну операцію, використавши європейську валюту як головний інструмент для зміцнення японської єни. Це рішення, ухвалене в обхід усіх дипломатичних протоколів, застало Європейський центральний банк зненацька.
Згідно з моїми даними, американський Мінфін продав значний обсяг євро, а не доларів, щоб стримати падіння єни. Такий крок є грубим порушенням неписаного правила, що діяло з часів Другої світової війни, згідно з яким великі валютні інтервенції західних центробанків ретельно координуються та узгоджуються заздалегідь. Про рішення Вашингтона голова ЄЦБ Крістін Лагард і міністр фінансів США Скотт Бессент говорили лише наступного дня після того, як Федеральний резервний банк Нью-Йорка вже повністю виконав доручення щодо продажу євро.
Чому вибір упав на євро, а не на долар
Вибір інструмента інтервенції не випадковий. Продаж доларів прямо суперечив би політиці сильного долара, яку послідовно просуває адміністрація Бессента. Тому для підтримки єни було задіяно резерви в євро. Це елегантний, хоч і цинічний обхідний маневр, який дозволяє Вашингтону досягати своїх цілей, не підриваючи власний курс.
Ринок уже відреагував на дії США. Пара USD/JPY обвалилася з рівня близько 164 єн за долар до 158 єн, стабілізувавшись згодом у районі 158,40. Японські фондові індекси при цьому встояли, продемонструвавши лише незначну корекцію.
Реакція Європи та нові ризики
В ЄЦБ те, що сталося, назвали не інакше як порушенням десятиліть координації. Один із учасників переговорів прямо підкреслив, що подібний крок — безпрецедентний. У відповідь на критику представник Мінфіну США заявив, що рішення про розподіл коштів стабілізаційного фонду ухвалюються виключно з оцінки ліквідності ринку та вартості активів, і натякнув на конфіденційність переговорів із зарубіжними партнерами.
Аналітики пов'язують таку тактику з побоюваннями, що Японія, у відповідь на тиск, може почати розпродаж американських держоблігацій. Зараз трейдери оцінюють ймовірність підвищення ставки Банком Японії у вересні у 44%. Голова ЦБ країни Кадзуо Уеда вже попередив про зростаючі інфляційні ризики, що потребують обережності.
Цей епізод наочно демонструє, що адміністрація Трампа має намір активно захищати валюти союзників, навіть якщо для цього доведеться знехтувати усталеними правилами гри. Питання лише в тому, чи стане ця інтервенція поодиноким випадком, чи початком нової ери односторонніх рішень у світовій економіці.
Мій погляд: цей крок — це сигнал про те, що Вашингтон готовий на радикальні заходи для стабілізації глобальної фінансової системи, навіть ціною розриву дипломатичних угод. Для крипторинку це непрямий, але важливий індикатор зростаючої волатильності фіатних валют, що може посилити інтерес до децентралізованих активів як до захисного інструмента.