Федеральна служба безпеки спільно з МВС провела скоординовану операцію в діловому центрі «Москва-Сіті», у результаті якої було припинено діяльність дев'яти нелегальних пунктів обміну цифрових валют. За моїми даними, ці майданчики використовувалися українськими кол-центрами для легалізації коштів, викрадених у громадян Росії.
Масштабні затримання відбулися через тиждень після обшуків у вежі «Федерація Схід» і через три дні після підписання нового закону про регулювання цифрових активів. Це сигналізує про системний підхід влади до зачистки тіньового сектору.
Що відомо про затримання
Офіційна заява відомства з'явилася 7 серпня. Повідомляється про ліквідацію дев'яти каналів виведення капіталу за кордон із використанням віртуальних активів, які координувалися з-за кордону. Безпосередньо на території «Москва-Сіті» силовики затримали понад 20 працівників нелегальних сервісів.
Схема злочинного ланцюга виглядала наступним чином:
| Учасники схеми | Роль у злочинному ланцюзі | Потенційне покарання |
| Українські куратори | Керівництво кол-центрами, дистанційне управління | Розшук і слідчі дії |
| Затримані кур'єри (18–25 років) | Збір готівкових грошей у постраждалих громадян | До 10 років колонії (ч. 4 ст. 159 КК РФ) |
| Співробітники обмінників | Продаж криптовалюти, переказ на рахунки кураторів | До 10 років колонії (ч. 4 ст. 159 КК РФ) |
Потерпілі, включно з пенсіонерами, перебували на постійному зв'язку з аферистами. Люди виконували покрокові інструкції та не усвідомлювали небезпеки. У пунктах обміну їм продавали криптовалюту, після чого токени переказувалися на рахунки закордонних організаторів. Кур'єрів і персонал підбирали через інтернет із російських регіонів, обіцяючи молодим людям легкий заробіток без досвіду.
Слідство порушило кримінальні справи за фактом шахрайства в особливо великому розмірі. Персоналу сервісів і кур'єрам інкримінується співучасть. Правоохоронці встановлюють повне коло постраждалих для оцінки сукупних збитків. Назви конкретних майданчиків і веж поки не розголошуються.
Уявлення про масштаб дають свідчення одного із затриманих. За його словами, добовий оборот обмінних пунктів сягав $1–2 млн, а кількість клієнтів — близько тридцяти осіб на добу. Затриманий описав свої обов'язки як зустріч і обслуговування клієнтів, перерахунок грошей і підписання договору.
Цікаво, що деякі сервіси в «Москва-Сіті» продовжують приймати клієнтів у звичайному режимі, що свідчить про точковий характер операції.
Контекст
4 серпня президент Володимир Путін підписав документ про базове регулювання цифрових валют. Основні положення закону набирають чинності з 1 вересня 2026 року. Ключові параметри нового регулювання:
- Обов'язкове включення до реєстру з мінімальним капіталом від 15 млн рублів.
- Наявність внутрішніх антифрод-систем і членство в профільній СРО.
- Визнання системною діяльністю від двох угод на місяць на суму понад 3,5 млн рублів.
- Перехідний період для діючого бізнесу до 1 липня 2027 року.
Важливо підкреслити: затримання в діловому центрі відбуваються за кримінальними статтями, а не через порушення нового регламенту. Це принципово різні юридичні підстави.
Криптообмінники в столичному фінансовому кварталі давно привертали увагу влади. Ще в серпні 2023 року поліція за підтримки Росгвардії ліквідувала в «Москва-Сіті» псевдоінвестиційний кол-центр зі збитками понад 30 млн рублів. Організатори використовували закордонні SIM-картки та рахунки.
У березні 2023 року Transparency International вивчила роботу 21 московського майданчика. Виявилося, що більшість із них вільно обмінювали готівкові рублі на USDT і пропонували видачу готівки в європейських столицях.
Перше гучне розслідування опублікувало агентство Bloomberg ще в листопаді 2021 року. Журналісти з'ясували, що окремі сервіси з вежі «Схід» допомогли відмити $1,6 млрд, отриманих від хакерських атак. Один із майданчиків під назвою Suex потрапив під санкції США, але продовжував роботу.
Не обмінниками єдиними
Зміни торкнулися й легального бізнесу. Учасники зовнішньоекономічної діяльності зіткнулися з масовими запитами від обслуговуючих банків. Кредитні організації вимагають детальний опис бізнес-моделі, підтвердження наявності складів і штату, економічне обґрунтування купівлі цифрових активів і докази перевірки контрагентів.
Банки посилаються на норми законодавства про протидію легалізації незаконних доходів. При цьому сам реєстр ЦБ ще формується, а закон дозволяє працювати без нього до середини 2027 року. Запити отримують навіть компанії, які не підпадають під обов'язкове ліцензування.
Мій висновок: ця операція — не разова акція, а частина системної зачистки тіньового крипторинку перед введенням нового регулювання. Легальним учасникам ринку варто готуватися до посилення банківського комплаєнсу та перевірок з боку регуляторів. Тіньовим же сервісам залишилося працювати все менше часу — перехідний період не стане індульгенцією для шахрайських схем.