Навколо токенізації реальних активів (RWA) розгоряється серйозний корпоративний конфлікт. Мати покійного засновника Ondo Finance, Натана Оллмана, подала позов до суду штату Делавер, вимагаючи передати їй контроль над проєктом і усунути нинішнього CEO Ієна Де Боде. Ця справа може стати прецедентом для всієї індустрії, де питання управління часто залишаються за лаштунками.

Смерть засновника та вакуум влади

Натан Оллман помер наприкінці травня у віці 32 років, і його смерть одразу створила управлінський колапс. На момент смерті він поєднував ролі генерального директора, єдиного директора та мажоритарного акціонера. Статут компанії передбачав два місця в раді директорів, але одне з них так і залишалося вакантним. Як наголошується в позові, після його відходу «директорів не залишилося зовсім».

Це паралізувало всі механізми управління: ніхто не міг призначити нового CEO або скликати збори акціонерів. Голосуючі акції виявилися замороженими в спадковій масі, що позбавило компанію можливості ухвалювати ключові рішення. Пауза тривала майже місяць, поки 26 червня суд на Гаваях не призначив Кейтлін Оллман управителькою майна сина, передавши їй право голосу.

Дії Де Боде під питанням

За версією позивачки, саме в цей вакуум влади й втрутився Де Боде. Спочатку він послався на статут і оголосив про свій автоматичний перехід на посаду CEO, а потім, через акціонерну угоду, призначив себе єдиним директором. На цьому він не зупинився: найняв консультантів, затвердив бонусні виплати та ввів до ради додаткового члена.

Кейтлін Оллман наполягає, що ці дії нелегітимні. Статут дозволяв замістити вакантну посаду гендиректора лише рішенням ради, якої на той момент не існувало. Якщо першу ланку цього ланцюга визнають недійсною, то й усі наступні рішення Де Боде втратять юридичну силу. У позові також фігурують звинувачення в тиску — стверджується, що Де Боде використовував корпоративні ресурси, щоб примусити її підписати документи, які закріплюють його контроль.

Двовладдя та боротьба за раду директорів

Отримавши право голосу, Оллман спробувала вирішити питання мирно. Вона увійшла до ради, затвердила тимчасовий порядок роботи та підтвердила за Де Боде статус президента, але не CEO. Однак він і зовнішні юристи Ondo відмовилися визнавати ці рішення. Тоді позивачка розширила раду з двох до чотирьох місць, ввівши до неї Гордона Ляо та свою сестру, Тані Тоуілл. Ляо відмовився від призначення, але Тоуілл погодилася, що дало Оллман вирішальний голос.

24 липня вони проголосували за усунення Де Боде з усіх посад, включно з президентською. Того ж дня Оллман зайняла пости голови ради, CEO, секретаря та скарбника. Тепер у Ondo Finance фактично два центри управління, кожен з яких претендує на легітимність. Позивач вимагає від суду визначити законного власника контролю та накласти заборону на будь-які позачергові дії до винесення вердикту.

Позиція Де Боде та ризики для галузі

Сам Де Боде відкидає звинувачення, називаючи їх безпідставними. Він стверджує, що на боці компанії виступають ключові стейкхолдери, включно з провідними інвесторами та Ondo Foundation. «Рішення Кеті Оллман звернутися до суду викликає жаль. Цей шлях явно суперечить інтересам компанії, її акціонерів, команди та всього співтовариства Ondo», — заявив він.

Суд поки що не виніс рішення, і всі подані документи відображають лише позицію спадкоємців. Однак сам факт такого спору підкреслює крихкість корпоративних структур у криптоіндустрії. На тлі зростання RWA-сектора, обсяг якого на кредитних платформах і DEX досяг $7,4 млрд, подібні юридичні баталії можуть стати серйозним сигналом для інвесторів про необхідність жорсткіших механізмів наступності.

Мій погляд: Цей кейс — яскравий приклад того, як ігнорування корпоративного управління може зруйнувати навіть найперспективніший проєкт. Для Ondo Finance, одного з лідерів у токенізації реальних активів, затяжний судовий процес — це не лише репутаційні ризики, а й пряма загроза операційній діяльності. Інвесторам варто уважно стежити за розвитком подій, адже вердикт може створити прецедент для всієї галузі.