У світі апаратних криптогаманців Coldcard традиційно вважається еталоном безпеки. Однак нещодавній публічний експеримент, проведений відомим дослідником Cole, змусив мене та багатьох моїх колег серйозно переглянути цю точку зору. Результати тесту виявилися не просто тривожними — вони демонструють, що навіть найбільш «неприступні» пристрої можуть бути скомпрометовані з лякаючою швидкістю.

Методологія: як проходило дослідження

Під час експерименту дослідник використовував Coldcard Mk3 з прошивкою версії 4.1.8 — модель, яку він справедливо називає однією з найбільш уразливих. Проблема, однак, не обмежується лише цією версією: уразливості також зачіпають новіші моделі Mk4, Mk5 і навіть Q. Це означає, що йдеться про системну проблему, а не про ізольований баг.

Дослідник згенерував секретну фразу на пристрої та створив на її основі п'ять різних гаманців, кожен з однаковим балансом у 10 800 сатоші. Конфігурація була наступною:

  • Стандартний гаманець — без додаткової парольної фрази.
  • З паролем з 1 слова — зі стандартного списку BIP39.
  • З паролем з 2 слів — комбінація з BIP39.
  • З паролем з 3 слів — комбінація з BIP39.
  • З номером акаунта — довільний індекс від 1 до 9999.

Усі гаманці використовували адреси формату bc1q та єдиний шлях отримання ключів. Для чистоти експерименту кошти відправлялися однією транзакцією. Цікава деталь: при спробі прямого передавання публічних ключів у програму Sparrow пристрій раптово перестав відповідати на команди, що змусило дослідника вдатися до експорту CSV-файлів через SD-карту.

Підсумки: швидкість атаки вражає

Результати виявилися шокуючими. Базовий гаманець без пароля був спустошений практично миттєво — кошти були виведені на нову невідому адресу ще до того, як дослідник встиг відкрити мемпул. Це незаперечно доводить, що зловмисники заздалегідь завантажили скомпрометовані ключі у свої боти та автоматизовані системи моніторингу.

Інші чотири акаунти, включно з тими, що були захищені паролями та номерами акаунтів, залишилися недоторканими. Однак сам факт того, що базова секретна фраза виявилася повністю уразливою, ставить під сумнів саму концепцію «холодного зберігання». Дослідник навмисно відмовився від повернення коштів через механізм RBF, щоб зберегти чистоту експерименту.

Моя професійна думка: цей експеримент — яскраве нагадування про те, що апаратна безпека не є панацеєю. Навіть найнадійніші пристрої марні, якщо користувач нехтує додатковими рівнями захисту — парольними фразами, PIN-кодами або регулярною ротацією ключів. У поточних реаліях, коли автоматизовані боти сканують блокчейн у пошуках найменшої помилки, покладатися лише на «залізо» — неприпустима розкіш.