У світі цифрових загроз іноді трапляються історії, які перевертають уявлення про «кішку та мишку». Грецький експерт із кібербезпеки Вангеліс Стікас, технічний директор компанії Kumio, здійснив, здавалося б, неможливе: він не лише проник в операційну інфраструктуру північнокорейського хакерського угруповання, а й утримував доступ до їхніх серверів протягом 22 місяців. Результатом цієї зухвалої операції став безпрецедентний список із 1640 скомпрометованих компаній у 57 країнах світу, про що він розповів на конференції Black Hat у Лас-Вегасі.
Точка входу: власна помилка хакерів
Стікас не розкриває деталі своєї початкової атаки, посилаючись на чутливість даних. Однак, як з’ясувалося, частина операторів угруповання через недбалість заразила власні комп’ютери своїм же шкідливим програмним забезпеченням. Ця помилка відкрила досліднику доступ до їхніх робочих станцій, корпоративних каналів у Slack і Discord, а також до понад 5 терабайт внутрішніх даних. Аналізуючи дамп, він ідентифікував жертв за унікальними dev-ключами, вихідним кодом та іншими цифровими слідами.
Масштаб ураження вражає: у 800 випадках злом був визнаний критичним, із отриманням хакерами root-прав на сервери та доступу до хмарної інфраструктури. Серед названих жертв — Boston Children’s Hospital, виробник смартфонів Oppo, криптобіржа Coinbase і Uniswap Labs, Вища судова рада Італії, банк Al Rajhi Bank та уряд Фландрії. Реакція організацій була різною: від швидкої ізоляції систем до повного ігнорування попереджень.
Схема «Contagious Interview» і полювання за криптою
Метод проникнення у всіх випадках був однаковим — фішинг через фальшиві вакансії для розробників із високою зарплатою. Жертві пропонували завантажити тестове завдання, яке містило шкідливий код. Ця тактика, відома як «Contagious Interview», використовується угрупованнями з КНДР із 2022 року. Особливу небезпеку становлять зовнішні підрядники, які мають доступ до інфраструктури десятків клієнтів одночасно — деякі з них мали ключі до систем 30 компаній.
Примітно, що хакери діяли вибірково. Маючи доступ до медичних даних американців і судових реєстрів, вони ігнорували цю інформацію, зосередившись виключно на пошуку криптовалютних гаманців і приватних ключів. Це підтверджує, що головна мета кіберармії КНДР — фінансова вигода, а не шпигунство. У країні працюють сотні підготовлених операторів, а для віддалених IT-спеціалістів встановлені жорсткі річні плани з виручки.
Мій аналіз: Ця історія — яскраве нагадування про те, що навіть найзахищеніші мережі вразливі через людський фактор і ланцюг постачання. Поки компанії мовчать про зломи, атакуючі продовжують діяти безкарно. Криптоіндустрії, як головній цілі цих груп, пора переглянути підходи до перевірки підрядників і моніторингу власних систем — інакше список жертв буде лише зростати.