Російський уряд переходить до системної централізації у сфері штучного інтелекту. Підписаний перелік доручень за підсумками стратегічної сесії про науково-технологічний розвиток передбачає кардинальну зміну підходу: розрізнені заходи підтримки досліджень буде зведено в єдиний контур, а накопичені державні дані стануть основою для навчання вітчизняних моделей ШІ. Ключові терміни виконання починаються вже в жовтні 2026 року.
Єдина система замість розрізнених пільг
Міносвіти, Мінфіну, Мінекономрозвитку та ФНС доручено до 27 листопада забезпечити поетапний перехід до надання чинних податкових преференцій для наукових розробок через єдине цифрове середовище. Йдеться не про введення нових пільг, а про зміну каналу їх отримання — заявник і профільні відомства працюватимуть в одній системі, що має усунути адміністративні бар'єри та підвищити прозорість розподілу бюджетних коштів.
Дані як стратегічний ресурс
Паралельно система наповнюється галузевими даними. Головні розпорядники бюджетних коштів, які фінансують медичні розробки, зобов'язані внести відомості про прикладні дослідження 2026 року та підтвердити їх відповідність критеріям критичних і наскрізних технологій. Медицину обрано першою не випадково — саме ця галузь уже генерує колосальні масиви інформації, а платформа «МосМедІІ» об'єднує понад дві тисячі поліклінік із 75 регіонів і опрацювала понад 16 мільйонів променевих досліджень.
Друге доручення адресоване Міносвіти, Мінекономрозвитку, Роспатенту та Мінцифри. До 25 листопада вони мають опрацювати механізм навчання суверенних і національних моделей ШІ на даних єдиної системи. Принципова відмінність: суверенні моделі розміщуватимуться у вітчизняних ЦОД без закордонних компонентів і працюватимуть у закритому контурі, тоді як національні можуть використовувати відкриті ліцензії. Термінологію закріплено в рамковому законопроєкті про регулювання ШІ, схваленому Держдумою в першому читанні 7 липня 2026 року.
Баланс інтересів і правовий захист
Центральне питання — захист інтелектуальної власності. Новий механізм має розмежувати доступність масивів для навчання, щоб процес не знецінював патентні права. Конфлікт навколо навчальних даних уже окреслився: Російський книжковий союз, НФМІ та Асоціація анімаційного кіно наполягають на прозорих умовах ліцензування, тоді як чинна норма дозволяє обробку охоронюваних творів без згоди правовласника за наявності легального примірника. Для наукових даних питання стоїть ще гостріше — комерційна цінність патентної розробки безпосередньо залежить від режиму її розкриття.
Мій аналіз: Створення єдиного контуру — це не лише технологічний, а й геополітичний крок. Опора на національні дані знижує залежність від західних датасетів, але без чіткого регулювання прав на навчальні вибірки країна ризикує або задушити інновації бюрократією, або зіткнутися з валом судових позовів. Ключовий індикатор успіху — чи зможе уряд знайти баланс між відкритістю для науки та захистом комерційних інтересів розробників.