Уряд Росії запускає масштабну реформу управління науково-технічним розвитком, у рамках якої вітчизняні моделі штучного інтелекту навчатимуться виключно на даних, зібраних в єдиній державній системі. Прем'єр-міністр Михайло Мішустін затвердив перелік доручень за підсумками стратегічної сесії, і перші результати мають з'явитися вже у жовтні 2026 року.

Йдеться не просто про технічну інтеграцію, а про фундаментальну зміну парадигми: усі заходи підтримки досліджень, включно з податковими пільгами, буде переведено в єдиний цифровий контур. Міносвіти, Мінфін, Мінекономрозвитку та ФНС мають до 27 листопада забезпечити поетапний перехід до нової системи. Це означає, що заявники та профільні відомства працюватимуть з єдиним цифровим середовищем замість розрізнених процедур — крок, який давно напрошувався для підвищення прозорості та ефективності.

Дані стають стратегічним ресурсом

Паралельно система наповнюється галузевими даними. Головні розпорядники бюджетних коштів, які фінансують медичні розробки, зобов'язані внести відомості про прикладні дослідження 2026 року. Медицину обрано першою не випадково: платформа «МосМедІІ» уже об'єднує понад дві тисячі поліклінік із 75 регіонів і опрацювала понад 16 мільйонів променевих досліджень. Це колосальний масив інформації, який може стати основою для навчання національних моделей.

До 25 листопада профільні відомства — Міносвіти, Мінекономрозвитку, Роспатент та Мінцифри — мають опрацювати механізм навчання «суверенних» і «національних» ІІ-моделей на даних цієї системи. Ключова умова — надійний захист інтелектуальної власності. У документах чітко розділено два типи моделей: суверенні, що розміщуються у вітчизняних ЦОД без закордонних компонентів і працюють у закритому контурі, та національні, які допускають використання відкритих ліцензій за умови розміщення на російській інфраструктурі.

Правовий контур та авторські права

Особлива увага приділяється захисту авторських прав під час навчання нейромереж. Новий механізм розмежує доступність масивів інформації, щоб процес не знецінював патентні права. Суперечка навколо навчальних даних уже спалахувала: правовласники наполягають на прозорих умовах ліцензування, особливо для наукових розробок, комерційна цінність яких безпосередньо залежить від режиму їх розкриття.

Мішустін наголосив, що нова модель управління наукою потребує тісної кооперації держави, бізнесу та наукових організацій — насамперед за пріоритетними напрямами науково-технічного розвитку.

Мій погляд: цей крок — логічне продовження курсу на технологічний суверенітет, але успіх залежить від того, наскільки швидко вдасться вирішити питання монетизації даних та захисту прав розробників. Без чіткого правового контуру навіть найамбітніші ініціативи ризикують залишитися на папері.