Уряд РФ до кінця вересня 2026 року має намір розглянути питання про поділ центрів обробки даних (ЦОД) на два окремі класи: об'єкти, призначені для штучного інтелекту, та всі інші майданчики. Формальна мета — адресний розподіл державної підтримки та захист бюджету від нецільового використання пільг і субсидій. Однак за цією, на перший погляд, логічною ініціативою приховується ціла низка серйозних проблем, які можуть звести нанівець усі зусилля регулятора.
Суть ініціативи та рушійні сили
Підготовку рішення покладено на Мінцифри, а робочу групу проєкту очолив старший віцепрезидент Ощадбанку Андрій Белевець. Ідею реформи обговорюють із 2025 року за дорученням віцепрем'єра Олександра Новака. Нові правила мають гарантувати, що субсидії та пільги не дістануться звичайним комерційним дата-центрам, які лише формально прикриваються вивіскою «ІІ-інфраструктура».
У межах проєкту «Гільйотина 2.0» Мінцифри, Мінбуд та Аналітичний центр при уряді мають до 1 вересня офіційно уточнити сам термін «ЦОД». Примітно, що раніше Мінцифри давало негативний відгук на подібну ініціативу, а стаття про обчислювальну інфраструктуру в підсумку не увійшла до профільного закону, підписаного Володимиром Путіним 26 липня.
Економіка питання: хто лобіює поділ
Головний аргумент прихильників змін — колосальний масштаб необхідних інвестицій. Архітектура майданчиків під ІІ принципово інша: сервери з графічними процесорами споживають величезну кількість енергії, а самі об'єкти можна будувати далеко від кінцевих користувачів. Вартість звичайного ЦОД на 10 МВт оцінюється приблизно в 20 млрд рублів, тоді як аналогічний за потужністю ІІ-майданчик обійдеться вже в 40 млрд рублів.
Представники компанії «Атомдата» (структура Росатому) наполягають на терміновому запровадженні адресної підтримки. За їхніми розрахунками, потреба ринку в нових потужностях до 2030 року сягне 2,5 ГВт — це вдвічі перевищує поточний обсяг усіх комерційних майданчиків у країні. Такі цифри виглядають вражаюче, але саме тут і починаються проблеми.
Критика: критерії розмиті, ринок не готовий
Найбільший оператор «РТК-ЦОД» із групи «Ростелеком» виступив проти нового законопроєкту. Представник компанії Дмитро Панишев підтверджує наявність специфічних характеристик у профільних майданчиків: висока підведена потужність та особливі інженерні системи. Однак таку високотехнологічну інфраструктуру легко використовувати й для звичайних традиційних обчислень, що робить пряму прив'язку субсидій до формулювання «для ІІ» необґрунтованою. Оператор пропонує оцінювати об'єкти виключно за рівнем надійності.
Аналітики ринку також вказують на повну відсутність зрозумілих технічних критеріїв. Провідний консультант iKS-Consulting Станіслав Мірін зазначає, що немає чіткої межі для параметрів стійок: не можна просто назвати стійки на 15, 20 або 50 кВт високонавантаженими. Використання рідинного охолодження теж не може бути єдиним чинником. Потужне обладнання часто застосовують для стандартних завдань без ІІ: тривимірний рендеринг графіки, моделювання складних фізичних процесів, точні розрахунки на міцність.
Мій експертний погляд: Ініціатива виглядає передчасною. Поки немає об'єктивних критеріїв для жорсткого поділу, а реальними завданнями в цій сфері займається обмежене коло компаній. Влада могла б підтримувати такі організації в ручному режимі, не створюючи новий клас. На масштабну допомогу держави галузь зараз не розраховує — минулого тижня АНО «Цифрова економіка» запросила в уряду лише 72 млрд рублів на рік на податкові та фінансові пільги для розвитку технологій, будівництва та модернізації майданчиків. Створення окремого класу ЦОД — це радше спроба впорядкувати майбутні витрати, ніж реальний механізм стимулювання галузі.