У світі фундаментальної математики сталася подія, яка може змінити правила гри. Мої джерела та аналіз внутрішніх даних вказують на те, що OpenAI досягла вражаючого результату: внутрішня версія їхньої нової моделі Astra отримала розв'язки або значний прогрес щодо десяти давніх відкритих проблем у математиці та теоретичній інформатиці. Наразі публічного доступу до цієї моделі немає, що підігріває інтерес і питання до заяви.
Суть заявленого прориву
Згідно з опублікованими компанією матеріалами, йдеться про розв'язання задач у таких складних галузях, як геометрія високих розмірностей, теорія кодування, арифметична схемна складність, теорія груп і квантова складність. Особливу увагу привертають результати, що стосуються ґратової криптографії — одного зі стовпів постквантової безпеки. Компанія стверджує, що загальна вартість обчислень для пошуку цих розв'язків становила б лише близько $2000 за тарифами їхнього Sol API. Це напрочуд низька цифра, якщо врахувати масштаб заявлених відкриттів, хоча вона, ймовірно, не враховує невдалі запуски та подальшу роботу з перевірки.
Ключові досягнення та їхнє значення
Найбільш значущим результатом, на мою оцінку, є побудова не-софічної групи — об'єкта, існування якого залишалося під питанням із кінця 1990-х років. Крім того, заявлено покращені оцінки для пакування куль, нові нижні оцінки в схемній складності та результати щодо гіпотези Ергарта. У контексті квантових технологій особливо важливим є результат про паралельну повторюваність квантових ігор та покращені межі для задачі найближчого вектора в ґратках. Останнє може мати довгострокові наслідки для розуміння складності зламу постквантових криптосистем, хоча це не означає негайної загрози для розгорнутих алгоритмів.
Питання атрибуції та перевірки
OpenAI пішла на безпрецедентний крок, опублікувавши 249-сторінкову роботу, а також формалізувавши доведення в системі Lean 4. Це дозволяє машинну перевірку логіки. Однак компанія прямо заявляє, що не приписує авторство доведень людям, які допомагали оформити рукописи, а вважає автором саму модель. Це смілива позиція, яка безпосередньо перегукується з дискусією про Лейденську декларацію щодо ШІ в математиці. Попри формалізацію, ключовим залишається питання: наскільки точно формальні твердження відповідають оригінальним відкритим проблемам і як спільнота математиків оцінить їхню значущість. Без доступу до моделі для незалежного тестування відтворюваність цього процесу поки що неможливо перевірити.
Мій експертний коментар: Ця заява, якщо вона підтвердиться, стане вододілом в історії ШІ. Ми переходимо від моделей, які допомагають дослідникам, до систем, які самостійно генерують нові математичні знання. Однак я зберігаю здоровий скептицизм: доти, доки незалежні експерти не перевірять формальні доведення та не звірять їх з оригінальними задачами, це радше гучна демонстрація можливостей, ніж усталений науковий факт. Ринок і наукова спільнота уважно стежитимуть за розвитком подій.