Російська влада готує масштабну реформу класифікації центрів обробки даних (ЦОД). До кінця вересня 2026 року планується розділити дата-центри на два окремі класи: спеціалізовані об'єкти для штучного інтелекту та всі інші майданчики. Ініціатива, яку курують Мінцифри та робоча група під керівництвом старшого віце-президента Ощадбанку Андрія Белевцева, спрямована на те, щоб зробити державну підтримку адресною та виключити нецільове використання бюджетних субсидій.

Суть реформи та її передумови

Розмови про необхідність реформи ведуться з 2025 року за дорученням віце-прем'єра Олександра Новака. Ключове завдання — створити чесне конкурентне середовище, не дозволяючи звичайним майданчикам маскуватися під ІІ-інфраструктуру заради отримання пільг. Мінцифри, Мінбуд та Аналітичний центр при уряді в рамках проєкту «Гільйотина 2.0» мають до 1 вересня офіційно уточнити саме поняття ЦОД. Цікаво, що раніше відомство давало негативний відгук на подібну ініціативу, а стаття про обчислювальну інфраструктуру так і не увійшла до профільного закону, підписаного Володимиром Путіним 26 липня.

Аргументація прихильників змін ґрунтується на колосальних масштабах інвестицій. Архітектура ІІ-майданчиків принципово інша: сервери з графічними процесорами споживають значно більше енергії, а самі об'єкти можна будувати далеко від кінцевих користувачів. За оцінками «Атомдати» (структура Росатому), потреба ринку в нових потужностях до 2030 року сягне 2,5 ГВт — це вдвічі перевищує поточний обсяг усіх комерційних майданчиків у країні.

Тип дата-центруОцінка вартості (10 МВт)Прогнозована потреба до 2030
Звичайний ЦОДблизько 20 млрд руб.—
ІІ-дата-центрблизько 40 млрд руб.близько 2,5 ГВт

Критика: критерії розмиті, а пільги можуть бути несправедливими

Найбільший оператор «РТК-ЦОД» (група «Ростелеком») виступив проти нового законопроєкту. Представник компанії Дмитро Панишев підтверджує наявність специфічних характеристик у профільних майданчиків — висока підведена потужність та особливі інженерні системи. Однак він наголошує: таку високотехнологічну інфраструктуру легко використовувати і для звичайних обчислень, тому пряма прив'язка субсидій до формулювання «для ІІ» виглядає необґрунтованою. Оператор пропонує оцінювати об'єкти виключно за рівнем надійності.

Аналітики ринку також вказують на повну відсутність зрозумілих технічних критеріїв. Провідний консультант iKS-Consulting Станіслав Мірін зазначає, що чіткої межі для параметрів стійок не існує. Не можна просто назвати стійки на 15, 20 або 50 кВт високонавантаженими, а рідинне охолодження не може слугувати єдиним фактором. Потужне обладнання часто застосовують для стандартних завдань без ІІ: тривимірний рендеринг графіки, моделювання складних фізичних процесів, точні розрахунки міцності.

На думку експерта, об'єктивних критеріїв для жорсткого поділу поки не існує. Реальними завданнями в цій сфері займається обмежене коло компаній, і влада могла б підтримувати такі організації в ручному режимі, не створюючи новий клас. На масштабну допомогу держави галузь зараз не розраховує: минулого тижня АНО «Цифрова економіка» запросила в уряду лише 72 млрд рублів на рік на розвиток технологій, будівництво та модернізацію майданчиків.

Коментар експерта: Ініціатива виглядає логічною спробою впорядкувати держпідтримку, але без чітких технічних параметрів вона ризикує перетворитися на бюрократичний фільтр, який або не спрацює, або створить нові лазівки. Ринку потрібні не декларації, а конкретні стандарти енергоефективності та щільності розміщення — лише тоді класифікація стане робочим інструментом, а не формальністю.