Крах FTX у 2022 році спровокував небувалий сплеск інтересу до апаратних гаманців, що дозволило виробникам на кшталт Trezor, Ledger і BitBox наростити виручку. Однак Coldcard завжди стояв осібно, позиціонуючи себе як «шифропанківський» інструмент для максималістів: тільки біткоїн, жодного USB-підключення, тільки air-gap. Слоган «Sleep at Night Technology» мав вселяти абсолютну впевненість у безпеці, але реальність виявилася куди прозаїчнішою і жорстокішою.
Інцидент, що стався 30 липня 2026 року, став чорним днем для біткоїн-спільноти. Зловмисники спустошили майже 1200 адрес, не торкнувшись жодного пристрою. Сумарні збитки перевищили 70 мільйонів доларів, а кількість постраждалих адрес до 3 серпня зросла до 5415. Це не злом біржі і не фішинг — це удар по самій концепції самостійного зберігання, який боляче б'є по найдисциплінованіших і технічно підкованих користувачах.
Фатальна помилка в генераторі випадкових чисел
Корінь проблеми, як з'ясувалося, криється в підступній помилці інтеграції. У березні 2021 року Coinkite, виробник Coldcard, перенесла криптографію на бібліотеку libsecp256k1, додавши прошарок libNgU. Саме в цьому комміті, який мав покращити безпеку, було допущено фатальну помилку. Запит на генерацію ентропії став надходити до програмного генератора, який спирався на серійний номер чипа та показники таймера. Такі дані не є по-справжньому випадковими, що призвело до катастрофічного зниження стійкості: замість проєктних 128 біт у моделей Mk2 і Mk3 залишилося лише близько 40 біт. Навіть у новіших Mk4, Mk5 і Q, де використовувалися захищені елементи, ентропія становила лише 72 біти.
Найіронічніше, що Coinkite сама попереджала про ризики «retirement attack» — теоретичної закладки, коли виробник залишає «баг» у генерації ентропії. У 2021 році компанія запевняла, що ручні кидки кубиків роблять таку атаку неможливою. І це справді так: 50 кидків кубиків задають випадковість вручну, і зламаний генератор на такий сид не впливає. Але цією опцією користувалися одиниці.
Кому потрібно терміново діяти
Під удар потрапили всі, хто створював сид-фразу на вразливих прошивках (Mk2/Mk3 з версією 4.0.1 і новіше, Mk4/Mk5 до 5.6.0, Q до 1.5.0Q) без використання dice rolls. Важливо розуміти: експорт такого сида в інший пристрій, будь то Trezor чи BitBox, не виправляє слабку випадковість. Також під загрозою мультисиг-схеми, якщо кворум складається з вразливих пристроїв.
Coinkite рекомендує наступний порядок дій:
- Визначити версію прошивки на момент генерації сида.
- Створити нову сид-фразу на виправленій прошивці або на пристрої іншого виробника.
- Перевірити відновлення доступу за новими словами.
- Перевести кошти та повністю відмовитися від старих адрес.
Токсичний маркетинг і втрачена довіра
Ця історія — не просто технічний збій. Вона оголює лицемірство і токсичність, які культивувалися навколо Coldcard. Співзасновник Coinkite Родольфо Новак будував маркетинг на жорсткій критиці конкурентів, називаючи їхні пристрої «скамом», а Bluetooth — «помийкою». При цьому сама компанія у 2020 році змінила ліцензію з GPLv3 на MIT із застереженням Commons Clause, фактично закривши код для комерційного використання. Помилка ентропії увійшла саме в той комміт, який прибрав останні сліди відкритого GPL-коду. Аудит такого коду для сторонніх розробників став безглуздим, і вразливість жила в прошивці п'ять років.
Наслідки виходять далеко за межі одного виробника. Згідно з даними CryptoQuant, 31 липня спостерігався різкий стрибок депозитів на біржі дрібними транзакціями — до 7300 BTC. Це дзеркальне відображення поведінки користувачів після краху FTX, коли люди масово забирали монети з майданчиків. Тепер частина власників, налякана вразливістю «найбезпечнішого» рішення, понесла біткоїни назад на біржі, сподіваючись на компенсації. Ця ситуація завдає колосальної шкоди репутації некастодіального зберігання загалом.
Мій аналіз: Цей інцидент — поворотний момент. Ми бачимо, як «максималістський» підхід, що ставить одну компанію на п'єдестал, призводить до катастрофи. Довіра до апаратних гаманців як до «абсолютного захисту» підірвана, і тепер користувачам доведеться вчитися жити в новій реальності, де навіть найнадійніші інструменти можуть мати фатальні вади. Єдиною розумною відповіддю стає диверсифікація ризиків через мультисиг на пристроях різних виробників, але це потребує високої технічної підготовки. Індустрії потрібен новий стандарт прозорості та незалежних аудитів, інакше ми ризикуємо спостерігати повторення подібних кошмарів.