Коли у 2022 році впала FTX, ринок апаратних гаманців пережив небувалий підйом. Trezor, Ledger, BitBox і Coldcard наростили виручку, але саме Coldcard здобув культовий статус серед біткоїн-максималістів. Його позиціонування було безкомпромісним: тільки BTC, жодного USB-підключення, лише air-gap і лякаючий «шифропанківський» дизайн. Слоган «Sleep at Night Technology» обіцяв власникам абсолютний спокій. Іронія долі в тому, що саме цей спокій виявився ілюзією.
Тиха катастрофа: 30 липня 2026 року
30 липня 2026 року невідомий зловмисник спустошив майже 1200 адрес, не торкнувшись жодного фізичного пристрою. За 41 хвилину і шість блоків було виведено 1082,65 BTC (близько $70,2 млн на той момент). Усі транзакції мали однакову комісію і не залишали решти — явна ознака автоматизованої атаки. До 3 серпня аналітики нарахували вже чотири хвилі, 1431,97 BTC і 5415 уражених адрес. Це не злом біржі, це удар по найсвятішому — по найзахищенішому, як вважалося, місцю зберігання біткоїна.
Корінь зла: помилка на 40 біт
Причина виявилася до банальності технічною. У березні 2021 року Coinkite, виробник Coldcard, перенесла криптографію на бібліотеку libsecp256k1 з Bitcoin Core, додавши прошарок libNgU. У процесі інтеграції сталася фатальна помилка: запит на генерацію ентропії почав надходити до програмного генератора, який спирався на серійний номер чипа і таймер. Це не випадкові дані. Замість проєктних 128 біт стійкості у моделей Mk2 і Mk3 залишилося лише близько 40 біт. У Mk4, Mk5 і Q — трохи краще, близько 72 біт, але все одно катастрофічно мало.
Coinkite визнала, що оцінки попередні, але рекомендація одна: негайно замінити сід-фрази на всіх уражених моделях. Показово, що компанія сама попереджала про подібний сценарій ще у 2021 році, називаючи його «retirement attack» — закладкою, за якої творці залишають «баг» у генерації ентропії. Тоді вони запевняли, що ручні кидки кубиків роблять атаку неможливою. Помилка в прошивці на той момент жила вже сім місяців, але опцією з кубиками користувалися одиниці.
Хто в зоні ризику і що робити
Під ударом опинилися не лише ті, хто генерував сід на Coldcard. Експорт слабкої сід-фрази в Trezor або BitBox не виправляє ситуацію — ентропія вже скомпрометована. Те саме стосується мультисіг-схем, кворум яких складається з уразливих пристроїв. Coinkite рекомендує:
- Визначити версію прошивки на момент генерації сіда, а не поточну.
- Створити нову сід-фразу на виправленій прошивці або на пристрої іншого виробника.
- Перевірити відновлення доступу за новими словами до переказу великих сум.
- Переказати кошти і назавжди відмовитися від старих адрес.
Питання passphrase залишається спірним. Довгий унікальний пароль може сповільнити атакуючого, але, як справедливо зазначають у Wizardsardine, слабкий сід звужує простір перебору і пароля, даючи лише кілька годин або днів фору. Це не рішення.
Токсичний максималізм як каталізатор
Історія Coldcard — це не лише технічний збій, а й урок про те, як маркетинг та ідеологія можуть засліпити. Співзасновник Coinkite Родольфо Новак будував репутацію на жорсткій критиці конкурентів: Trezor називав «маркетинговою локшиною», а Passport звинувачував у крадіжці прошивки. При цьому сама Coinkite у 2020 році змінила ліцензію з GPLv3 на MIT із застереженням Commons Clause, фактично заборонивши комерційне використання свого коду. Іронія в тому, що саме коміт, який видалив успадкований GPL-код, вніс фатальну помилку в генерацію ентропії.
Спільнота тепер ставить питання: чи не використав атакуючий ШІ для пошуку вразливості? Сам Новак не виключає цього, називаючи це «суворою реальністю нової парадигми». З огляду на те, що у травні 2026 року модель Claude Opus 4.8 уже знаходила критичні помилки в Zcash, цей сценарій виглядає дедалі правдоподібнішим.
Довіру втрачено
Наслідки виходять далеко за межі одного виробника. 31 липня аналітики CryptoQuant зафіксували різкий стрибок депозитів на біржі дрібними транзакціями — до 7300 BTC. Кількість активних адрес зросла з 645 000 до майже 1 млн. Люди, які після краху FTX забрали монети в самостійне зберігання, тепер понесли їх назад. Це підриває саму ідею некастодіального зберігання.
Coinkite випустила екстрені збірки, пообіцяла технічний розбір і довідки для поліції та страхових. Новак написав: «Мені шкода, і я розчавлений». Але про компенсацію — жодного слова. Допомогу постраждалим надавали інженери Block, аналітики Galaxy і сторонні розробники.
Мій вердикт: цей інцидент — не просто технічна помилка, а системний провал культури безпеки в індустрії. Ми надто довго покладалися на «залізо» як на абсолютний захист, забуваючи, що будь-який пристрій — це код, а код може містити помилки. Холодне зберігання залишається найкращою практикою, але тепер очевидно: диверсифікація виробників і ручна генерація ентропії — не параноя, а необхідність. Біткоїн-індустрії доведеться пройти довгий шлях відновлення довіри, і він почнеться не з вибачень, а з прозорих аудитів і реальної відповідальності за помилки.