Напівпровідникова індустрія впритул наблизилася до фізичного бар'єра, за яким традиційні методи нарощування продуктивності ШІ-чипів перестануть працювати. Таку заяву зробив головний науковець напрямку напівпровідників у Huawei Ляо Хен під час великого чотиригодинного інтерв'ю, присвяченого майбутньому обчислювальної техніки.

За моїм аналізом, це одне з найвідвертіших визнань системної кризи в галузі за останні роки. Ляо прямо вказує: ставка на збільшення площі кристала, щільності транзисторів та обсягу пам'яті HBM (High Bandwidth Memory) вичерпала себе. HBM, критично важлива для ШІ-прискорювачів, забезпечує швидкісний обмін даними, але й вона впирається у фізичні обмеження.

«Має бути межа того, як вони масштабуються за рахунок дедалі більшого обчислювального кристала та більшого обсягу HBM. Індустрія продовжує тиснути вперед, але щойно вона перетне цю фізичну межу, станеться лавина», — попереджає науковець.

Альтернативний шлях: Tau Scaling Law

На противагу традиційному підходу, Huawei просуває власну концепцію — Tau Scaling Law. Цей закон масштабування зміщує акцент з мініатюризації транзисторів на скорочення часу передачі сигналів між компонентами чипа та обчислювальної системи загалом. У травні на конференції IEEE ISCAS у Шанхаї голова напівпровідникового бізнесу Huawei Хе Тінбо заявила, що ця технологія дозволить компанії досягти щільності транзисторів, еквівалентної 1,4 нм, уже до 2031 року.

Ключовий елемент цієї стратегії — LogicFolding. Йдеться про розподіл критичних логічних ланцюгів по кількох шарах, що радикально знижує затримки. За моїми даними, Huawei уже готується представити перший смартфонний чип, створений із застосуванням цієї технології, що стане найважливішою перевіркою концепції на практиці.

Санкційний тиск та ефективність

Вимушений пошук обхідних шляхів — пряма реакція на обмеження США, що діють з 2019 року. Китайські виробники позбавлені доступу до передового літографічного обладнання ASML, що унеможливлює випуск чипів за екстремально тонкими техпроцесами. Ляо підкреслює: у цих умовах китайським компаніям доводиться компенсувати дефіцит обчислювальних потужностей за рахунок складнішого архітектурного проєктування.

«Нам потрібно вкладати більше зусиль у дизайн, щоб обмінювати вищу складність на менше споживання обчислювальних ресурсів», — пояснив він.

У цьому контексті науковець високо оцінив роботу засновника DeepSeek Ляна Веньфена, чий успіх, на його думку, безпосередньо пов'язаний із необхідністю шукати інноваційні архітектурні рішення в умовах обмеженого доступу до обчислень.

Формування двох екосистем

Ляо також торкнувся неминучого геополітичного сценарію — повного розділення технологічних ланцюжків. На його переконання, кожна сторона буде змушена створити власну самодостатню виробничу інфраструктуру, навіть якщо не станеться відкритих конфліктів.

«Щоб вижити, кожна сторона повинна створити власні повні виробничі та постачальницькі можливості», — заявив він.

Нагадаю, що в червні Huawei уже пообіцяла щорічно подвоювати продуктивність своїх ШІ-чипів Ascend. Ця заява, у поєднанні з новою технологічною філософією, вказує на впевненість компанії у своїй здатності не просто наздогнати, а й перевизначити правила гри. Раніше глава Google DeepMind Деміс Хассабіс припустив, що Китай практично зрівнявся зі США та Заходом у сфері ШІ.

Мій коментар: Попередження Ляо Хена — це не просто технічна дискусія, а сигнал про зміну парадигми. Якщо Tau Scaling Law справді спрацює, ми станемо свідками не наздоганяючого розвитку, а формування принципово іншої технологічної траєкторії, яка може зробити традиційну гонку транзисторів вторинною. Інвесторам та аналітикам варто уважно стежити за першими комерційними продуктами на цій архітектурі — саме вони визначать контури пост-кремнієвої епохи.