Федеральне бюро розслідувань (ФБР) заарештувало свого колишнього спеціального агента Патріка Стівена Ярока. Екс-співробітник зізнався, що використовував службовий доступ до секретних баз даних для пошуку сід-фраз криптовалютних гаманців, що належали фігурантам розслідувань, пов'язаних із недружньою до США країною. Викрадені кошти він переказував на власні адреси.
Обвинувачення висунуто за двома статтями: переміщення викраденого майна між штатами та його отримання. Ключові свідчення під присягою надав спеціальний агент Хоуп Венс, а документ затвердив федеральний суддя Вільям Портер 1 серпня 2026 року. Ярока затримали днем раніше, після того як він сам розповів про скоєне колегам.
Як агент шукав сід-фрази у службових базах
З лютого 2025 року по 31 липня 2026 року Ярок працював наглядовим агентом в управлінні контррозвідки штаб-квартири ФБР і був відряджений до розвідувальної спільноти США. З травня 2017 року він мав допуск рівня TOP SECRET. У період з 2017 по 2025 роки він служив у бостонському відділенні бюро, у групі з національної безпеки, яка займалася «однією недружньою країною». У листопаді 2024 року під час розслідування агент отримав доступ до криптовалютних рахунків, пов'язаних із цією державою. За його власними словами, він був роздратований тим, що відомство не могло або не хотіло діяти проти таких рахунків, і описав свій стан як «вийшов з-під контролю».
Далі Ярок вивчив влаштування криптогаманців і завів особистий. Потім він шукав у службових сховищах дані по рахунках противника і запам'ятовував їхні сід-фрази. «Вирішив узяти справу у свої руки» — так він пояснив перекази коштів собі. Обвинувачений провів близько десяти операцій, надсилаючи кошти на ту саму адресу. У примітці Венс уточнила, що Ярок плутав терміни і називав сід-фразу «паролем», хоча це різні механізми захисту.
Точну суму викраденого колишній агент назвати не зміг. Він змішав викрадені монети з особистими активами, включно з доходом від приросту капіталу, тому оцінив її як «менше мільйона доларів». В іншій розмові він згадував вартість гаманця приблизно в $1 млн і стверджував, що «кошти не витрачав і далі не переказував».
Що знайшли під час обшуку і куди пішли гроші
Увечері 30 липня суддя Портер дозволив обшук самого Ярока, його будинку та машини. Наступного ранку група увійшла до житла, де він перебував один: на час оцінки його затримали, потім зняли наручники і пояснили, що під арештом він не перебуває. Серед вилученого — iPhone 17 Pro, настільний Mac, ноутбук Asus, апаратний гаманець TREZOR в упаковці, три американські паспорти, включно з дипломатичним, довіреність від 15 червня 2026 року і той самий аркуш із рукописними сід-фразами.
Криптовалютами колишній агент користувався лише через застосунок Kraken на телефоні. Загальний баланс рахунку на момент перевірки становив приблизно $188 570,58. Поповнення та виведення здійснювалися через рахунок у TD Bank. Доступ до гаманця був лише в Ярока, і там він тримав особисті та викрадені кошти. Частина активів пішла в інший сервіс: обвинувачений переказав приблизно $1,02 млн на рахунок у Suilend, підключивши його через застосунок Slush і ввівши сід-фразу з 12 слів. Сенс операції він пояснив просто: це місце, де гроші лежать і приносять відсотки, а сервіс обрав тому, що йому сподобався логотип у вигляді краплі води.
Ярок підписав згоду на вилучення майна, і криптогрупа вашингтонського офісу перевела кошти з його рахунків на гаманці під контролем уряду США. Загальна сума переказів — близько $925 426,07. Ще $165 582,49 залишилися на Kraken у доларах, і перевести їх не вдалося.
Того ж дня агента заарештували і доставили до центру тримання під вартою в Александрії. У телефоні слідчі знайшли сліди підготовки до переїзду: у травні та червні він питав у ChatGPT, як розпорядитися сумою близько $1 млн і як стати резидентом країни ЄС, а у відповідях фігурувала Португалія. Він також видав довіреність двом юристам — на реєстрацію в податковій службі та отримання податкового номера. У застосунку TAP Air Portugal знайдено бронювання для нього, дружини та дитини, а служба безпеки бюро повідомила про незадекларовані поїздки до Німеччини, Португалії та Гренади.
Цей випадок — яскрава ілюстрація інсайдерської загрози, яка існує в будь-якій організації, що має доступ до чутливих даних. Навіть співробітники з високим рівнем допуску можуть зловжити своїм становищем, і криптоіндустрія тут — лише інструмент, а не причина. Інвесторам варто пам'ятати: безпека активів залежить не лише від технологій, а й від людського фактора, який неможливо повністю виключити.