Федеральне бюро розслідувань зіткнулося з безпрецедентним випадком внутрішньої загрози: колишній спеціальний агент Патрік Стівен Ярока зізнався у крадіжці криптовалютних коштів на суму близько $1 млн. Використовуючи службовий доступ до секретних баз даних, він витягнув сид-фрази гаманців, пов'язаних із недружньою до США країною, та перевів активи на власну адресу. Це не просто пересічний злочин — це сигнал про системні вразливості в управлінні цифровими активами всередині силових структур.
Обвинувачення висунуто за двома статтями: транспортування викраденого майна між штатами та його отримання. Ключові свідчення під присягою дав спеціальний агент Хоуп Венс, а документ завірив федеральний суддя Вільям Портер 1 серпня 2026 року. Яроку затримали днем раніше, після того як він сам розповів про скоєне колегам.
Як агент шукав сид-фрази у службових базах
З лютого 2025 по 31 липня 2026 року Ярока працював наглядовим агентом у контррозвідувальному управлінні штаб-квартири ФБР, маючи допуск рівня TOP SECRET. У листопаді 2024 року під час розслідування він отримав доступ до криптовалютних рахунків, пов'язаних із недружньою державою. За його словами, він був роздратований тим, що відомство не могло або не хотіло діяти проти таких рахунків, і описав свій стан як «вийшов з-під контролю».
Ярока вивчив будову криптогаманців, завів особистий, а потім почав шукати у службових сховищах дані по рахунках противника, запам'ятовуючи сид-фрази. «Вирішив узяти справу у свої руки» — так він пояснив перекази коштів собі. Загалом він провів близько десяти операцій, надсилаючи кошти на ту саму адресу. Примітно, що у свідченнях Венс уточнила: обвинувачений плутав терміни, називаючи сид-фразу «паролем», хоча це різні механізми захисту.
Точну суму викраденого Ярока назвати не зміг, змішавши монети з особистими активами, включно з доходом від стейкінгу. Він оцінив збиток як «менше мільйона доларів», хоча в іншій розмові згадував вартість гаманця приблизно в $1 млн, стверджуючи, що «кошти не витрачав і далі не переказував».
Що знайшли під час обшуку і куди пішли гроші
Увечері 30 липня суддя Портер дозволив обшук житла та автомобіля Яроки. Наступного ранку група увійшла в будинок, де він перебував один: його тимчасово затримали, але потім зняли наручники та пояснили, що під арештом він не перебуває. Серед вилученого — iPhone 17 Pro, настільний Mac, ноутбук Asus, апаратний гаманець TREZOR, три паспорти, включно з дипломатичним, і рукописний аркуш із сид-фразами.
Криптовалютами колишній агент користувався лише через застосунок Kraken на телефоні. Баланс рахунку на момент перевірки становив близько $188 570,58. Частина активів пішла в інший сервіс: Ярока перевів приблизно $1,02 млн на рахунок у Suilend, підключивши його через застосунок Slush і ввівши сид-фразу з 12 слів. Свій вибір він пояснив просто: це місце, де гроші приносять відсотки, а сервіс йому сподобався через логотип у вигляді краплі води.
Після підписання згоди на вилучення майна криптогрупа вашингтонського офісу перевела кошти з рахунків Яроки на гаманці під контролем уряду США. Загальна сума переказів становила близько $925 426,07, ще $165 582,49 залишилися на Kraken у доларах — їх конвертувати не вдалося. Того ж дня агента заарештували та доставили до центру тримання під вартою в Александрії. У телефоні знайшли сліди підготовки до переїзду: запити до ChatGPT про те, як розпорядитися сумою близько $1 млн і стати резидентом країни ЄС, — у відповідях фігурувала Португалія. Також виявлено бронювання авіаквитків TAP Air Portugal для нього, дружини та дитини, а служба безпеки бюро повідомила про незадекларовані поїздки до Німеччини, Португалії та Гренади.
Мій коментар: Цей випадок підкреслює критичну проблему: доступ до чутливих даних у правоохоронних органах залишається слабкою ланкою. Навіть із найвищим рівнем допуску співробітник може використовувати службову інформацію в особистих цілях, і це ставить під сумнів ефективність наявних механізмів контролю. Для криптоспільноти це також нагадування: сид-фрази — це не просто паролі, а ключі до повного контролю над активами, і їх зберігання має бути максимально захищеним, навіть від тих, хто формально зобов'язаний їх охороняти.