Нещодавній інцидент з апаратними гаманцями Coldcard виявив критичну прогалину в підходах до незалежного тестування пристроїв такого класу. Директор з безпеки Kraken Нік Перкоко вказав на фундаментальну проблему: стандартні перевірки не здатні гарантувати, що заявлений виробником генератор випадкових чисел дійсно використовується в робочій прошивці.
Суть проблеми в тому, що аудитори можуть лише констатувати наявність затвердженого генератора випадкових чисел (TRNG) в апаратній частині. Однак вони не в змозі підтвердити, що фінальна прошивка, яка створює сид-фразу, задіює саме цей компонент. Як підкреслив Перкоко, користувачам фактично пропонується довіряти реалізацію критично важливої функції безпеки виробнику без будь-якої незалежної верифікації повного шляху генерації ентропії.
Корінь проблеми та масштаб збитків
Нагадаю хронологію. Виробник Coinkite визнав, що помилка, закладена в коді з березня 2021 року, призвела до використання слабшого генератора псевдовипадкових чисел (PRNG) MicroPython замість апаратного TRNG. Технічний розбір показав, що через особливості конфігурації збірки використовувався резервний генератор Yasmarang. Для ряду моделей це означало відсутність криптографічної ентропії, а для інших — критичне зниження простору пошуку до чотирьох байтів.
Наслідки виявилися катастрофічними. За моїми оцінками, заснованими на аналізі руху коштів, загальні збитки вже перевищили $90 млн. Йдеться про кілька хвиль атак: від масового виведення 1082 BTC за 41 хвилину до подальших транзакцій на сотні біткоїнів. Примітно, що для старих моделей (Mk2, Mk3) ентропія сид-фраз становила лише близько 40 біт, що робить їх злом питанням часу навіть без складного обладнання. Для новіших моделей (Mk4, Mk5, Q) показник був вищим — близько 72 біт, але все одно далекий від безпечних 128 біт.
Необхідність перегляду стандартів
Coinkite зупинила поставки та знищила залишки пристроїв з уразливою прошивкою, але це не вирішує системну проблему. Перкоко справедливо проводить паралелі з іншими галузями: платіжні термінали не допускаються до експлуатації без незалежних лабораторних випробувань, а криптографічні модулі для державних структур США проходять сувору перевірку джерел ентропії за стандартами NIST SP 800-90B та BSI AIS-31.
Індустрії апаратних гаманців гостро бракує аналогічного регулювання. Існуючі сертифікації — Common Criteria, CSPN або аудити secure element — часто перевіряють окремі компоненти, але не наскрізний шлях від джерела випадковості до виконуваного коду. Цей інцидент — не просто історія про недбалість одного виробника, а дзвінок для всієї екосистеми. Поки не буде впроваджено механізм обов'язкової перевірки реального використання ентропії в робочій прошивці, подібні ризики залишатимуться "міною уповільненої дії" для власників криптоактивів.
Моя рекомендація: користувачам, особливо з великими сумами, слід не лише оновлювати прошивки, а й вимагати від виробників прозорості щодо джерел ентропії, а також використовувати додаткові заходи захисту, такі як апаратні гаманці з відкритим вихідним кодом і незалежними перевірками повного стеку.