Червень 2026 року став черговою віхою у трансформації південнокорейського крипторинку: чистий відтік стейблкоїнів з провідних локальних майданчиків — Upbit, Bithumb, Coinone, Korbit та Gopax — досяг 560,3 млрд вон, що еквівалентно приблизно $367 млн. Це вже 18-й місяць поспіль, коли капітал у стабільних монетах залишає країну, і тенденція не демонструє ознак сповільнення.
Аналіз потоків показує, що за місяць біржі відправили на зарубіжні платформи 2,7 трлн вон у стейблкоїнах, тоді як зворотний приплив становив лише 2,2 трлн вон. Така диспропорція — не випадковість, а прямий відбиток структурних обмежень усередині країни. Ключовий драйвер — зростаючий попит інвесторів на інструменти, які просто недоступні на корейському ринку: зарубіжні деривативи, токенізовані реальні активи (RWA), протоколи DeFi та дохідний стейкінг.
Особливо показово, що відтік триває попри відносну стабільність глобального крипторинку. Це свідчить про те, що проблема не у волатильності, а в регуляторному середовищі. Південна Корея, попри всі свої амбіції стати хабом цифрових активів, досі не створила адекватних умов для інституційної участі в DeFi-екосистемі. Інвестори змушені шукати ліквідність за межами юрисдикції, що послаблює позиції місцевих бірж і знижує їхні комісійні доходи.
На мою думку, якщо Сеул не прискорить впровадження чітких правил для стейблкоїнів і не дозволить локальним платформам пропонувати продукти з дохідністю, відтік лише посилюватиметься. Це створює ризик перетворення корейського ринку на периферійний вузол, а не на центр інновацій, як того очікують регулятори. Дані за червень — це не просто статистика, а чіткий сигнал для перегляду стратегії.