Банк Росії завершив збір зауважень до проєкту вказівки, що визначає порядок і умови торгів на організованому ринку криптовалют і цифрових фінансових активів (ЦФА). Документ, представлений регулятором, деталізує механізми розрахунку цін, а також умови призупинення операцій клієнтів. Це важливий крок у формуванні цивілізованого крипторинку в країні.
Ключові вимоги до цифрових депозитаріїв
Згідно з опублікованими проєктами, мінімальний розмір власних коштів для цифрових депозитаріїв встановлено на рівні 50 млн рублів, а для роботи з іноземними системами — вже 100 млн рублів. Розрахункові депозитарії, своєю чергою, повинні мати капітал понад 250 млн рублів. Це серйозний фільтр, який відсіє дрібних гравців і залишить на ринку лише фінансово стійкі структури.
Особливу увагу приділено складу активів. Як зазначає директор депозитарію Ощадбанку Дмитро Щеглов, цифрові депозитарії, на відміну від класичних, не зможуть враховувати іноземні інструменти при розрахунку мінімальних коштів. Ліміт на нерухомість для них становитиме лише 25% проти 10% у традиційних сховищ, а сама криптовалюта в розрахунок капіталу прийматися не буде.
Навантаження на адміністративні процеси буде колосальним. Профучасникам доведеться вести чотири реєстри: депонентів, активів, операцій і рахунків клієнтів. Кожна операція має фіксуватися окремо, а депонентам присвоювати унікальний 256-бітний код. Плюс — обов'язкова перевірка клієнтів на предмет підозрілих переказів. Це потребуватиме значних вкладень у захищену інфраструктуру, включно з дата-центрами та резервними майданчиками.
Ринок консолідується навколо великих гравців
Будувати таку систему з нуля — непозволенна розкіш для більшості. Логічніше розгорнути її на базі операторів інформаційних систем (ОІС), які вже працюють із ЦФА. Їхній статутний капітал становить 50–90 млн рублів, а активи сягають кількох сотень мільярдів. Однак, як попереджає керівник агентства з розслідування кіберінцидентів CaseCryp Антон Редозубов, навіть готові платформи доведеться серйозно доопрацьовувати, особливо в частині інформаційної безпеки.
Заступник гендиректора з брокерського бізнесу ФГ «Фінам» Дмитро Лєснов називає цифровий депозитарій надзвичайно дорогим проєктом, оцінюючи бюджет розробки в сотні мільйонів рублів. Це підтверджує: російський крипторинок формуватиметься навколо обмеженої кількості великих компаній. Найбільший банк країни вже заявив про плани запустити криптогаманець і цифровий депозитарій одразу після набрання законом чинності. Аналогічні наміри висловлювали ВТБ і Т-Банк.
Операції всередині російського контуру відбуватимуться помітно повільніше, ніж у децентралізованих системах, а комісії для інвесторів зростуть — така зворотна сторона легального обігу цифрових активів, — оцінює керуючий Parallax Михайло Успенський.
Банк Росії послідовно вибудовує пакет нормативних актів. Раніше були опубліковані правила маржинальної торгівлі криптовалютою, доступної і кваліфікованим, і некваліфікованим інвесторам. У червні регулятор випустив доповідь про стейблкоїни, висловившись проти їхнього використання у внутрішніх розрахунках, але допустивши перспективи в міжнародних платежах.
Мій погляд: Обережність ЦБ зрозуміла — регулятор будує систему, яка мінімізує ризики, але при цьому створює високий поріг входу. У підсумку ми побачимо олігополію з 3–5 великих гравців, що, з одного боку, забезпечить стабільність, але з іншого — обмежить конкуренцію та інновації. Інвесторам варто готуватися до вищих витрат, ніж на глобальних майданчиках.