Нещодавній інцидент з апаратними гаманцями Coldcard, що призвів до втрат, які перевищують $90 млн, оголив системну проблему в підходах до незалежного тестування криптографічного обладнання. Директор з безпеки біржі Kraken Нік Перкович вказав на фундаментальний недолік: стандартні аудиторські перевірки підтверджують наявність сертифікованого генератора випадкових чисел (TRNG) у пристрої, але не гарантують, що робоча прошивка дійсно використовує саме цей компонент, а не його вразливу альтернативу.

Суть проблеми, що виявилася наприкінці липня, полягає в тому, що користувачам пропонується довіряти виробнику в реалізації найкритичнішої функції безпеки без можливості незалежно переконатися в коректності всього шляху генерації ентропії. Ця заява прозвучала на тлі аналізу вразливості, яка була присутня в прошивках Coldcard протягом кількох років.

Технічні деталі та масштаб вразливості

Як показав технічний розбір, помилка була внесена в кодову базу ще в березні 2021 року. Замість апаратного TRNG під час створення сид-фрази використовувався слабший генератор псевдовипадкових чисел (PRNG) з бібліотеки MicroPython. Примітно, що виробнича конфігурація фактично відключала апаратний генератор, а перевірка в коді лише засвідчувала наявність макроса, а не його активність. У результаті для ряду моделей (Mk2 і Mk3) ентропія сид-фрази падала до катастрофічних ~40 біт, що робило їх вразливими для перебору. Навіть у новіших моделях (Mk4, Mk5, Q) ентропія становила лише ~72 біти замість заявлених 128, що також суттєво знижує криптографічну стійкість.

Масштаб атак виявився безпрецедентним. Спочатку дослідники зафіксували хвилю виведення коштів з 1196 адрес на суму 1082,65 BTC (~$70,2 млн) лише за 41 хвилину. Подальші хвилі збільшили загальний збиток. Coinkite, виробник Coldcard, оперативно зупинила поставки та знищила складські запаси з вразливою прошивкою, однак для вже проданих пристроїв оновлення не вирішує проблему — користувачам необхідно створювати нові сид-фрази та мігрувати кошти.

Системний виклик для індустрії

Цей інцидент порушує питання про необхідність впровадження суворіших стандартів тестування, аналогічних тим, що застосовуються в платіжній індустрії або для державних криптографічних модулів (наприклад, NIST SP 800-90B і BSI AIS-31). Існуючі сертифікації, такі як Common Criteria, часто не охоплюють повний цикл: від фізичного джерела випадковості до його фактичного використання в кінцевому коді, що виконується на пристрої.

Коментар експерта: Цей випадок — тривожний дзвінок для всієї екосистеми апаратних гаманців. Він демонструє, що довіра до бренду та наявність формальних сертифікатів не є гарантією безпеки. Індустрії необхідно переходити до більш прозорих і глибоких аудитів, які перевіряють фактичну поведінку прошивки, а не лише її задекларовані характеристики. Інакше ми ризикуємо побачити повторення подібних катастроф, що підривають довіру до самої концепції холодного зберігання.