На початку серпня я зафіксував знакову подію для всієї індустрії штучного інтелекту: OpenAI представила докази для десяти математичних гіпотез, які залишалися відкритими з 2016 року. Це не просто черговий успіх нейромережі — це демонстрація того, що ШІ починає працювати на передньому краї фундаментальної науки.

Йдеться про внутрішню версію моделі Astra — наступного покоління алгоритмів, яке розробник ChatGPT позиціонує як окремий клас поряд із лінійками Sol, Terra та Luna. За моїми оцінками, обсяг обчислень, витрачених на пошук рішень, еквівалентний приблизно $2000 за стандартними тарифами API для Sol. Це мізерна сума порівняно з роками праці людських математиків, які безуспішно билися над цими проблемами.

Ключова особливість підходу — верифікація. Люди спільно з моделлю готували рукописи, після чого Astra формалізувала кожен доказ у Lean, мові машинної перевірки теорем. Усі сертифікати та логи міркувань компанія виклала у відкритий доступ, що дозволяє науковій спільноті незалежно перевірити коректність.

Проривні результати та нерозв'язані «задачі тисячоліття»

Серед найбільш значущих досягнень — конструкція, що доводить існування несофічних груп. Це закриває фундаментальне питання, яке математики не могли вирішити з 1999 року, коли Михайло Громов ввів поняття софічності. Також Astra спростувала гіпотезу жорсткості Конна про фон-нейманівські алгебри та розв'язала гіпотезу Ергарта про об'єм, що саме по собі є подією світового рівня.

Особливо відзначу задачу Ердеша №183 про мультикольорові числа Рамсея — модель отримала нові нижні оцінки складності обчислення перманента арифметичними схемами та довела теорему про паралельне повторення для квантових ігор двох гравців. Крім того, Astra покращила верхні оцінки щільності при пакуванні сфер у високих розмірностях до порогу Кона–Елкіса.

Відомий математик Томас Блум з Манчестерського університету вже назвав ці результати «великою новиною» та «вагомим кроком» у галузі конструкцій. Однак я змушений додати ложку дьогтю: модель не впоралася з «задачами тисячоліття» — сімома питаннями, за які Математичний інститут Клея обіцяє по $1 млн. Як повідомив Ноам Браун, співавтор технології міркувань Astra, спроби підступитися до цих проблем виявилися безуспішними.

Втім, сам факт того, що ШІ системно розв'язує задачі, над якими людство билося десятиліттями, свідчить про зміну парадигми. У липні ми вже бачили, як Claude від Anthropic спростував гіпотезу 1939 року. Тепер Astra робить наступний крок. Я очікую, що в найближчі роки ми станемо свідками перших ШІ-рішень «задач тисячоліття» — і це лише питання часу, а не можливостей.

Мій прогноз: якщо OpenAI вдасться зберегти темп, Astra або її наступники стануть незамінними інструментами в чистій математиці, а роль людини зміститься від розв'язання задач до постановки правильних питань.