Telegram під ударом: Австралія вимагає $38 млн за бездіяльність у боротьбі з терористичним контентом
Австралійський регулятор з онлайн-безпеки (eSafety) ініціював цивільний позов проти Telegram у Федеральному суді. Суть претензій — систематичне ігнорування платформою матеріалів, що пропагують тероризм, включно з відео з насильством. Це перший настільки масштабний крок з боку австралійської влади щодо месенджера, і він може коштувати компанії до 54,6 млн австралійських доларів (приблизно $38 млн).
Суть звинувачень: недбалість чи системна проблема?
Справа стала результатом річного розслідування. За даними регулятора, Telegram не видаляв і навіть не виявляв контент, пов'язаний із терористичною діяльністю. Йдеться про записи стрілянини в мечетях Крайстчерча у 2019 році та масового розстрілу в Буффало у 2022 році. Ці матеріали залишалися у відкритому доступі на платформі майже три місяці після отримання скарг від користувачів.
Комісар eSafety Джулі Інман Грант підкреслює, що правила Telegram забороняють пропаганду тероризму, але вони не застосовувалися однаково в усіх розділах застосунку. Більше того, платформа не інформувала користувачів про результати розгляду їхніх звернень. «Ми стверджуємо, що цей контент залишався доступним навіть після того, як Telegram було повідомлено», — заявила вона.
Позиція Telegram: заперечення та готовність до суду
У відповідь Telegram категорично відкинув усі звинувачення, назвавши свою роботу з боротьби з тероризмом «добре задокументованою». Представник компанії заявив, що має намір оскаржувати позов у суді. Примітно, що месенджером в Австралії користуються близько 1,5 млн разів на місяць, а глобальна аудиторія перевищує 1 млрд користувачів.
Цей позов посилює юридичний тиск на Telegram, який зростає по всьому світу. Раніше Росія висувала засновнику сервісу Павлу Дурову звинувачення у сприянні терористичній діяльності. Сам Дуров пов'язував ці претензії з відмовою Telegram виконувати вимоги про масове стеження та цензуру. У серпні 2024 року Дурова було затримано у Франції, але пізніше відпущено під заставу, а у 2025 році він покинув країну, перебравшись до Дубая.
Мій аналіз: Цей позов — знаковий прецедент. Регулятори все частіше переходять від слів до діла, вимагаючи від месенджерів реальної модерації, а не декларацій. Для Telegram, який позиціонує себе як оплот свободи слова, баланс між приватністю та дотриманням місцевих законів стає дедалі крихкішим. Результат цієї справи може задати тон для інших юрисдикцій, які уважно стежать за розвитком подій.