Масштабне дослідження, проведене Банком Італії, поставило під сумнів ключовий аргумент прихильників стейблкоїнів — їхню перевагу над традиційними платіжними системами. Аналіз показав, що «стабільні монети» не забезпечують систематичного виграшу ні за швидкістю, ні за витратами при міжнародних переказах.

У рамках експерименту було виконано 200 тестових транзакцій в USDC з Італії до Бразилії, Аргентини, Японії, ОАЕ та ПАР. Результати виявилися неоднорідними: комісія варіювалася від скромних 0,3% до майже 9% залежно від напрямку, що можна порівняти з тарифами класичних банківських переказів.

Критично важливим фактором стала інфраструктура. У країнах з розвиненими системами миттєвих платежів, таких як Японія чи ОАЕ, транзакції займали менше 20 хвилин. Однак у юрисдикціях без подібних рішень доставка коштів розтягувалася на 1-2 робочі дні — рівно стільки ж, скільки займає стандартний SWIFT-переказ.

Головним вузьким місцем виявився не блокчейн, а фіатна конвертація. Процес обміну цифрових активів на національну валюту та інтеграція з локальною платіжною інфраструктурою нівелюють будь-які переваги технології. Це підтверджує: стейблкоїни не є універсальним рішенням для глобальних розрахунків, а їхня ефективність безпосередньо залежить від зрілості традиційної фінансової екосистеми в кожній конкретній країні.

Мій коментар: Це дослідження — важливий сигнал для ринку. Індустрія занадто довго оперувала теоретичними перевагами, ігноруючи практичні бар'єри. Поки регулятори та банки не створять мости для безшовної конвертації, стейблкоїни залишаться нішевим інструментом, а не революцією в платежах.