Австралія проти Telegram: регулятор вимагає $38 млн за «пропаганду тероризму»
Австралійський регулятор з онлайн-безпеки (eSafety) офіційно ініціював цивільний позов проти Telegram у Федеральному суді. Причина — систематична бездіяльність месенджера у боротьбі з терористичним контентом. Йдеться про відеозаписи, які, на думку наглядового органу, залишалися у відкритому доступі на платформі, попри прямі скарги користувачів.
Справа стала результатом річного розслідування. У разі визнання провини Telegram загрожує штраф до 54,6 млн австралійських доларів — це приблизно $38 млн. Регулятор наполягає, що компанія порушила місцеві стандарти безпеки, не видаливши вчасно матеріали, пов'язані з пропагандою насильства.
Суть звинувачень: від Крайстчерча до Буффало
Ключові претензії стосуються двох резонансних епізодів. По-перше, це записи теракту в мечетях Крайстчерча у 2019 році. По-друге, відео масового розстрілу в Буффало у 2022 році. За даними eSafety, ці матеріали залишалися в Telegram майже три місяці після того, як на них поскаржилися австралійські користувачі.
Більше того, регулятор стверджує, що правила Telegram забороняють пропаганду тероризму лише в деяких розділах застосунку, але не в усіх. Платформа також нібито не інформувала користувачів про результати розгляду їхніх скарг.
«Справа стосується контенту, пов'язаного з найвідомішими випадками екстремістського насильства останніх років. Ми стверджуємо, що цей контент залишався доступним на платформі навіть після того, як Telegram було повідомлено», — заявила комісар з електронної безпеки Джулі Інман Грант.
Позиція Telegram і контекст тиску
У компанії категорично відкидають звинувачення. Представники Telegram підкреслюють, що їхня робота з протидії тероризму добре задокументована, і мають намір оскаржувати позов у суді. Примітно, що месенджер, яким в Австралії користуються близько 1,5 млн разів на місяць, уже стикався з юридичними претензіями в інших юрисдикціях.
Нагадаю, що в Росії проти засновника Telegram Павла Дурова висувалися звинувачення у сприянні терористичній діяльності. Сам Дуров пов'язував їх із відмовою платформи виконувати вимоги про масове стеження та цензуру. У 2024 році Дурова було затримано у Франції, але відпущено під заставу, а в 2025-му він покинув країну, перебравшись до Дубая.
Мій погляд: Цей австралійський позов — черговий дзвінок для всієї крипто- та техноіндустрії. Регулятори по всьому світу намацують нові важелі тиску на децентралізовані платформи. Якщо eSafety виграє справу, це створить небезпечний прецедент, що дозволяє штрафувати месенджери за контент, який вони фізично не можуть модерувати в повному обсязі. Для Telegram, який позиціонує себе як оплот свободи слова, це екзистенційний виклик: баланс між приватністю та вимогами держави стає дедалі крихкішим.