Австралійський регулятор з онлайн-безпеки (eSafety) офіційно ініціював цивільний позов проти Telegram у Федеральному суді. Причина — систематична бездіяльність месенджера у виявленні та видаленні матеріалів, що пропагують тероризм. Йдеться про відеозаписи, які залишалися у відкритому доступі, попри прямі скарги користувачів.
Ця справа — результат річного розслідування, яке виявило грубі порушення місцевих стандартів безпеки. Якщо провину платформи буде доведено, компанії загрожує штраф до 54,6 млн австралійських доларів, що еквівалентно приблизно $38 млн. Цифра значна, але для Telegram з його багатомільярдною аудиторією це радше питання принципу, ніж фінансової катастрофи.
Що саме інкримінують платформі
За версією eSafety, Telegram не просто ігнорував сигнали, а свідомо допускав розміщення забороненого контенту. Зокрема, йдеться про записи стрілянини в мечетях Крайстчерча у 2019 році та масового розстрілу в Буффало у 2022 році. Ці відео, за даними регулятора, залишалися доступними на платформі майже три місяці після того, як користувачі повідомили про них.
Більше того, eSafety стверджує, що правила Telegram про заборону пропаганди тероризму не поширювалися на всі розділи застосунку, а сама платформа не інформувала заявників про результати розгляду їхніх скарг. Комісар Джулі Інман Грант наголошує: контент, пов'язаний із найгучнішими терактами останніх років, залишався у відкритому доступі навіть після того, як Telegram було офіційно повідомлено про його існування.
Позиція Telegram і контекст тиску
У відповідь на звинувачення Telegram категорично відкидає претензії, заявляючи, що їхня діяльність із боротьби з тероризмом добре задокументована, і вони готові оскаржувати позов у суді. Однак це лише частина ширшої картини. Тиск на месенджер зростає по всьому світу: Росія вже висувала засновнику Павлу Дурову звинувачення у сприянні терористичній діяльності, а в серпні 2024 року його було затримано у Франції.
Сам Дуров пов'язує ці атаки з відмовою Telegram підкорятися вимогам про масове стеження та цензуру. У 2025 році він покинув Францію та перебрався до Дубая. Показово, що австралійський позов подано в момент, коли месенджер, який налічує понад 1 млрд користувачів по всьому світу, включно з 1,5 млн активних в Австралії, перебуває під пильною увагою регуляторів.
Мій аналіз: Це прецедентна справа. Якщо eSafety виграє, вона створить небезпечний шаблон для інших юрисдикцій, які вимагають від децентралізованих платформ активної модерації. Питання не в тому, чи видалив Telegram конкретні відео, а в тому, наскільки далеко можуть зайти регулятори у вимогах до архітектури приватності. Для криптоспільноти, яка цінує анонімність і свободу, це тривожний сигнал: боротьба за приватність стає дедалі дорожчою.