Комісар з онлайн-безпеки Австралії (eSafety) подав цивільний позов проти Telegram до Федерального суду країни. Регулятор стверджує, що месенджер систематично не виявляв і не видаляв матеріали з пропагандою тероризму, включно з відеозаписами атак, що стало підставою для вимоги штрафу в розмірі до 54,6 млн австралійських доларів (близько $38 млн).

Цей позов став кульмінацією річного розслідування, під час якого eSafety задокументував кричущі випадки бездіяльності платформи. Йдеться про контент, пов'язаний із двома резонансними терактами: стріляниною в мечетях Крайстчерча у 2019 році та масовим розстрілом у Буффало у 2022 році. За даними регулятора, ці записи залишалися у відкритому доступі на платформі майже три місяці після отримання скарг від австралійських користувачів.

Суть претензій eSafety

Австралійський регулятор наголошує, що правила самого Telegram забороняють пропаганду тероризму, однак компанія не застосовувала їх однаково в усіх розділах застосунку. Більше того, платформа не інформувала користувачів про результати розгляду їхніх скарг, що прямо порушує місцеві стандарти безпеки.

«Справа стосується контенту, пов'язаного з одними з найвідоміших випадків екстремістського насильства останніх років. Ми стверджуємо, що цей контент залишався доступним на платформі навіть після того, як Telegram було повідомлено», — заявила комісар з електронної безпеки Джулі Інман Грант. Вона також зазначила, що австралійці користуються Telegram у середньому 1,5 млн разів на місяць, що робить платформу значним гравцем у місцевому цифровому просторі.

Позиція Telegram

У відповідь Telegram категорично відкинув усі звинувачення, заявивши, що його діяльність із боротьби з тероризмом добре задокументована та відповідає галузевим стандартам. Представник компанії наголосив: «Ми відкидаємо ці звинувачення і будемо оскаржувати їх у суді».

Цей позов посилює і без того серйозний юридичний тиск на месенджер. Раніше Росія висунула засновнику Telegram Павлу Дурову звинувачення у сприянні терористичній діяльності. У серпні 2024 року Дурова було затримано у Франції, але згодом відпущено під заставу. У 2025 році він покинув Францію та переїхав до Дубая.

Мій аналіз: Цей кейс — черговий дзвіночок для всього крипто- та техспільноти. Telegram, будучи ключовим каналом комунікації для багатьох криптопроєктів, тепер стикається з реальною загрозою регуляторних обмежень у західних юрисдикціях. Для індустрії це сигнал: децентралізовані цінності не звільняють платформи від відповідальності за модерацію контенту. Слідкуйте за розвитком справи — вона може задати прецедент для інших країн.