У Краснодарському крайовому суді розпочалися дебати у справі про викрадення та вбивство Юлії Григоренко, дружини співвласника зернової компанії «Ново-Трейд». Трагедія розгорнулася навколо викупу, який злочинці вимагали у криптовалюті — 26 біткоїнів, що на той момент становило близько $950 000. Ця справа примітна не лише жорстокістю, а й тим, що цифрові активи стали інструментом у руках банди, яка діяла з вражаючою зухвалістю.

Юлія зникла вранці 24 листопада 2023 року. Її викрали біля фітнес-клубу в Новоросійську, коли вона планувала відвідати матір. Чоловік виявив на парковці її BMW та залишені речі, а камери зафіксували, як люди в камуфляжі силоміць посадили жінку в Hyundai. Увечері того ж дня Роман Григоренко отримав SMS з вимогою викупу. Однак його спроби зв'язатися з викрадачами та отримати докази того, що дружина жива, залишилися без відповіді — розрахунок на переваги цифрових активів не виправдався, і викуп ніхто не переказав.

Схема з криптовалютою та фатальна помилка

Силовики затримали фігурантів протягом доби. Слідство вважає організатором банди жителя Новоросійська Рідвана Алієва, який на момент злочину відбував покарання в колонії, але пішов на СВО. Саме він, за версією обвинувачення, спланував серію нападів на підприємців, а наводки на багатих людей постачав екс-поліцейський. Алієв особисто відвіз жінку в лісовий масив, де завдав їй 18 ножових поранень. Допитати його не встигли — він помер від серцевої недостатності.

Зараз на лаві підсудних — Карен Тороян та Ашот Агаян. Вони повністю заперечують участь у розправі, стверджуючи, що ватажок ввів їх в оману, представившись оперативником спецслужб та заявивши про секретну місію. Окрім грошей, спільникам обіцяли державні нагороди та посади в органах. Організатор, за даними слідства, обіцяв поплічникам по 7 млн рублів, а криптовалюта була потрібна виключно для отримання коштів від жертви. Фігурантів звинувачують за низкою тяжких статей КК РФ.

Ця справа — похмуре нагадування про подвійну природу криптовалют. З одного боку, біткоїн — це інструмент фінансової свободи, але з іншого — він стає приманкою для злочинців, які бачать у ньому анонімність та швидкий дохід. У моїй практиці подібні випадки підкреслюють: безпека цифрових активів не повинна затьмарювати базові принципи людського життя, а правоохоронцям варто активніше відстежувати крипто-транзакції для запобігання таким трагедіям.