Прокуратура Красноярського краю подала позов про стягнення понад 13 мільйонів рублів з організаторів нелегальної майнінг-ферми, замаскованої під бджолярську пасіку. Відповідачами виступають ТОВ «Медоед» та двоє фігурантів кримінальної справи — депутат Законодавчих зборів краю Олексій Бойко та гендиректор компанії Кирило Долгополов. Розгляд позову доручено Кіровському районному суду Красноярська.

Схема, за версією слідства, була розгорнута у 2024–2025 роках. Фігуранти зареєстрували компанію «Медоед» і під виглядом пасіки незаконно підключилися до трансформаторних підстанцій енергокомпанії. Фактично ж на ділянці працювала майнінг-ферма, що видобувала криптовалюту.

Прокуратура кваліфікувала цю діяльність як незаконну. Обвинувачення будується на двох статтях Кримінального кодексу — крадіжка в особливо великому розмірі та легалізація грошових коштів, отриманих злочинним шляхом. Головний аргумент — обвинувачені не були включені до реєстру осіб, які здійснюють майнінг цифрової валюти, а без такої реєстрації видобуток поза законом.

Що відомо про фігурантів

Депутат Олексій Бойко оголошений у міжнародний розшук. Як повідомлялося в березні, розшук пов'язаний з кримінальною справою про крадіжку при організації майнінгової ферми. Другий фігурант, Кирило Долгополов, уже заарештований. У квітні проти обох порушили другу справу — про легалізацію грошей, отриманих злочинним шляхом. Долгополову пред'явлено обвинувачення. Справу розглядатиме Березовський районний суд.

Бойко, за даними слідства, покинув Росію у вересні 2024 року. Його прихильники стверджують, що депутат поїхав на відпочинок з родиною, переніс гіпертонічний криз і лікується, а після зняття медичних обмежень має намір особисто брати участь у процесуальних діях.

Олексій Бойко народився у 1987 році, у нинішньому скликанні крайових Законодавчих зборів представляє ЛДПР. Раніше, з 2015 по 2021 рік, він очолював фракцію партії у міськраді Сосновоборська.

Чому майнери ховаються

Нелегальні ферми все частіше маскують під несподіваними об'єктами. Минулого тижня під Іркутськом поліція знайшла в лісі ферму з 12 пристроїв під маскувальною сіткою, підключену прямо до опори ЛЕП. Збитки енергосистемі перевищили 2,5 млн рублів. Аналогічний випадок стався у Тюменській області, де мешканка прийняла криптоферму за вулики.

Головна причина маскування — дешева електроенергія. Дачні та лісові майданчики майнери обирають заради низьких побутових тарифів, хоча видобуток належить до комерційного споживання і має оплачуватися дорожче. Саме через це влада посилює заборони. У Москві та Підмосков'ї майнінг збираються заборонити до 2032 року.

Експертна думка Cryptalist: Ця історія — яскравий приклад того, як спроби заощадити на електроенергії обертаються кримінальними справами та багатомільйонними позовами. Легалізація майнінгу в Росії не скасовує жорстких вимог до реєстрації та оподаткування. Ігнорування цих норм — прямий шлях до втрати не лише бізнесу, а й свободи.