Австралійський регулятор інтернет-безпеки eSafety ініціював судовий розгляд проти Telegram, звинувачуючи месенджер у систематичному ігноруванні вимог щодо видалення екстремістського контенту. Позов, поданий 30 липня до Федерального суду країни, передбачає максимальний штраф у розмірі 54,6 млн австралійських доларів (близько $38 млн). Це перший випадок застосування цивільно-правових санкцій до великої технологічної платформи в рамках закону про онлайн-безпеку 2021 року.
Суть претензій: відмова в модерації та захист розповсюджувачів
Згідно із заявою eSafety, Telegram допустив шість порушень стандартів для електронних сервісів. Регулятор стверджує, що месенджер не реагував на скарги користувачів щодо публічного контенту зі стратами — такі відео залишалися доступними до трьох тижнів. Крім того, Telegram не блокував розповсюджувачів, не ідентифікував уже відомі матеріали, не перешкоджав їхньому подальшому поширенню, не закріплював відповідні заборони в угоді користувача та не надавав звіти заявникам.
Особливу увагу приділено записам терактів у мечетях Крайстчерча (2019 рік) та супермаркеті в Баффало (2022 рік). За даними eSafety, ці матеріали були видалені лише через три місяці після трагічних подій. Комісар eSafety Джулі Інман Грант попередила, що подібний контент нормалізує екстремізм і сприяє вербуванню вразливих верств населення, посилаючись на теракт у Бонді та оцінку розвідувальної служби ASIO про зростання онлайн-радикалізації.
Регулятор також підкреслив масштаб проблеми: австралійці заходять у Telegram близько 1,5 млн разів на місяць, публічні групи можуть об'єднувати до 200 000 учасників, а на кількість підписників каналів немає жодних обмежень. Це створює сприятливе середовище для поширення забороненого контенту.
Позиція Telegram: заперечення та апеляція
Представник Telegram категорично відкинув звинувачення, заявивши про намір оскаржувати їх у суді. Компанія підкреслила, що заклики до насильства та пропаганда тероризму неприпустимі на платформі, і повідомила, що за 2026 рік заблокувала 153 085 протиправних спільнот. Однак конфлікт із eSafety триває не перший рік: ще в лютому 2025 року регулятор оштрафував Telegram на 1 млн австралійських доларів ($640 000) за піврічну затримку з відповідями на запити щодо протидії дитячому та екстремістському контенту. Керівництво месенджера назвало штраф непропорційним і подало апеляцію.
Глобальний контекст: тиск на Telegram посилюється
Цей позов — частина глобальної тенденції. 29 липня ФСБ РФ пред'явила засновнику Telegram Павлу Дурову звинувачення у сприянні тероризму, стверджуючи, що адміністрація сервісу відмовилася видаляти канали та боти, які використовуються для підготовки терактів. У базі Інтерполу даних про розшук Дурова поки немає, але Лефортовський суд готується до заочного арешту. У Франції розслідування проти Дурова триває з серпня 2024 року, а в Індії в червні влада обмежила доступ до месенджера та зобов'язала видалити додаток із магазинів Google і Apple через поширення викрадених екзаменаційних завдань.
Дуров, звільнений під заставу в €5 млн у серпні 2024 року, назвав свій арешт у Франції «юридичним абсурдом». Однак зростаюча кількість позовів і розслідувань вказує на те, що регулятори по всьому світу втрачають терпіння, вважаючи модель модерації Telegram недостатньою для боротьби з серйозними загрозами.
Мій експертний аналіз: Цей позов — сигнал для всієї індустрії. Telegram, який позиціонує себе як захисник приватності, стикається зі зростаючим тиском через нездатність балансувати між свободою слова та безпекою. Штраф у $38 млн — лише верхівка айсберга: якщо суд визнає порушення системними, це може призвести до обов'язкових змін в алгоритмах модерації, що вдарить по моделі децентралізованого управління платформи. Для інвесторів і користувачів це означає, що ера безконтрольного зростання Telegram добігає кінця.