30 липня австралійський регулятор інтернет-безпеки eSafety ініціював цивільний судовий розгляд проти Telegram у Федеральному суді країни. Відомство звинувачує месенджер у систематичному ігноруванні вимог щодо виявлення та видалення контенту, що пропагує тероризм. Максимальна сума штрафу в цій справі становить 54,6 мільйона австралійських доларів, що еквівалентно приблизно $38 мільйонам.
Суть претензій eSafety
Згідно з позовом, Telegram порушив шість положень стандартів для електронних сервісів, встановлених законом про онлайн-безпеку 2021 року. Регулятор стверджує, що месенджер не реагував на скарги австралійських користувачів на публічні відео зі стратами — такі матеріали залишалися доступними до трьох тижнів. Крім того, платформа нібито не блокувала розповсюджувачів небезпечного контенту, не ідентифікувала раніше відомі записи, не перешкоджала їхньому подальшому поширенню, не закріплювала відповідні заборони в угоді користувача та не надавала звітність заявникам.
Особливу увагу приділено записам терактів у мечетях Крайстчерча (2019 рік) та супермаркеті в Баффало (2022 рік). За даними eSafety, Telegram видалив ці матеріали лише через три місяці після трагічних подій. Комісар відомства Джулі Інман Грант підкреслила, що подібний контент здатен нормалізувати екстремізм і полегшувати вербування вразливих верств населення. Як аргументи вона навела нещодавній теракт у Бонді, оцінку загроз від розвідувальної служби ASIO та зауваження її голови про зростання онлайн-радикалізації.
Масштаб проблеми значний: австралійці заходять у Telegram близько 1,5 мільйона разів на місяць, публічні групи можуть об'єднувати до 200 000 учасників, а на кількість підписників каналів немає жодних обмежень.
Позиція Telegram
Представники Telegram категорично відкинули звинувачення. Вони заявили, що не згодні з претензіями eSafety і будуть оскаржувати їх у суді. Компанія підкреслила, що заклики до насильства та пропаганда тероризму неприпустимі на платформі, і навела статистику: за 2026 рік було заблоковано 153 085 протиправних спільнот. Однак конфлікт з австралійським регулятором триває не перший рік — ще в лютому 2025 року eSafety оштрафував Telegram на 1 мільйон австралійських доларів ($640 000) за піврічну затримку з відповідями на запити щодо протидії дитячому та екстремістському контенту. Тоді керівництво месенджера назвало штраф неспівмірним і оголосило про апеляцію.
Глобальний контекст тиску на Telegram
Цей позов — лише частина масштабного міжнародного тиску на месенджер. 29 липня ФСБ Росії пред'явила засновнику Telegram Павлу Дурову звинувачення у сприянні тероризму, стверджуючи, що адміністрація сервісу відмовилася видаляти канали та боти, які використовуються для підготовки терактів. В Інтерполі даних про розшук Дурова поки немає, але, за інформацією «Комерсанта», Лефортовський суд готується до заочного арешту на два місяці, після чого до розшуку зможуть підключитися правоохоронні органи інших країн.
У Франції розслідування проти Дурова триває з серпня 2024 року, коли його затримали в аеропорту Ле-Бурже. На початку липня 2026 року підприємця допитали вчетверте. В Індії в червні міністерство електроніки та інформаційних технологій обмежило доступ до месенджера, а Google і Apple на вимогу влади видалили додаток із магазинів через канали, що поширюють відомості про нібито витік екзаменаційних завдань. Telegram також зобов'язали вимкнути в країні функцію редагування опублікованих повідомлень, яка, на думку регулятора, використовувалася для фабрикації доказів.
Нагадаємо, у серпні 2024 року суд звільнив Дурова під заставу в €5 мільйонів, а в серпні 2025 року він назвав свій арешт у Франції «юридичним абсурдом».
Коментар експерта: Позов eSafety та синхронні дії ФСБ, Франції та Індії формують вкрай небезпечний прецедент для Telegram. Платформа, побудована на принципах приватності та мінімальної модерації, стикається з безпрецедентним тиском з боку держав, які вимагають або повного контролю над контентом, або усунення керівництва. Для інвесторів і користувачів це сигнал про те, що епоха «дикого заходу» в комунікаціях добігає кінця — регулятори готові платити мільйони доларів за судові позови, щоб змусити великі платформи дотримуватися місцевих законів.