Великий інцидент на BNB Smart Chain виявив витончену схему атаки на токен LULA, який торгувався в пулі ліквідності децентралізованої біржі PancakeSwap. Зловмиснику вдалося вилучити близько $578 000, не зламуючи саму біржу та не отримуючи доступу до її ключів. Корінь проблеми — в уразливості коду самого токена.
В основі атаки лежала функція recycle(), реалізована в смарт-контракті токена LULA. Вона надавала контракту Rental два критичні повноваження: безпосередньо вилучати токени LULA з пулу PancakeSwap V2 та викликати функцію sync(), яка синхронізує облікові резерви пулу з фактичними балансами.
Механізм пулу ліквідності можна уявити як ваги: на одній чаші — USDT, на іншій — LULA. Ціна визначається співвідношенням обсягів. Звичайний трейдер може лише обмінювати токени через обмін. Функція recycle() дозволяла знімати LULA з однієї чаші, а sync() змушувала ваги визнати нове, спотворене положення чесним.
Блокчейн-аналітики з BlockSec Phalcon детально описали послідовність дій атакуючого:
- Великий обмін USDT на LULA, який роздув резерв USDT у парі.
- Багаторазові виклики recycle(), які послідовно скорочували резерв LULA.
- Зворотний обмін невеликого обсягу LULA, який повністю осушив ліквідність пулу.
Суть маневру: чим менше токенів залишається на одній чаші ваг, тим дорожчим стає кожен з них. Штучно стиснувши обсяг LULA в парі, зловмисник обміняв малу кількість токенів за фіктивно завищеним курсом.
Підготовка за 12 днів та флеш-позика на $237 млн
Атака не була спонтанною. За 12 днів до експлойту хакер розгорнув допоміжні контракти для накопичення реферальних та командних винагород. Ланцюжок claimReward() → recycle() дозволяв максимізувати дефляційний ефект — стиснення кількості токенів в обігу.
Для основного етапу використовувалася флеш-позика на приблизно $237 млн. Флеш-позика працює як кредит, взятий на кілька секунд під чесне слово: позичальник зобов'язаний повернути суму в межах тієї ж транзакції, інакше вона скасовується. Власний капітал не потрібен, тому цей інструмент часто використовують для розгону маніпуляцій з ціною. Запозичені кошти пішли на виведення LULA з пулу на DEX, що посилило ефект від викликів recycle().
Думка експерта: Цей інцидент — класичний приклад уразливості, пов'язаної з неправильним управлінням дозволами в смарт-контрактах. Функція recycle() фактично давала контракту Rental повний контроль над резервами пулу, що неприпустимо. Проєктам слід ретельно аудитувати код на наявність подібних «привілейованих» функцій, особливо якщо вони взаємодіють з пулами ліквідності. Використання флеш-позик у таких схемах — вже стандартна практика, і захист від неї має бути вбудований у логіку контрактів.