Система охорони здоров'я Росії здійснила якісний стрибок у цифровізації. Платформа штучного інтелекту «МосМедІІ», спочатку розроблена як столичний проєкт, тепер вийшла на федеральний рівень. До неї вже підключено понад дві тисячі клінік із 75 регіонів країни, а накопичений обсяг оброблених даних перевищив 16 мільйонів променевих досліджень.

Від московського стартапу до національної мережі

Проєкт зародився у 2020 році в розпал пандемії коронавірусу. Розробкою займався уряд Москви спільно зі спеціалістами Центру діагностики та телемедицини. Однак справжній прорив відбувся у 2024 році, коли за дорученням президента Володимира Путіна регіональні клініки отримали безкоштовний доступ до цієї системи.

За час роботи платформи експерти протестували близько 70 різних сервісів. Суворий відбір пройшли лише найкращі рішення — сьогодні в арсеналі лікарів 18 перевірених ІІ-сервісів, які вже інтегровані в щоденну клінічну практику.

Що вміють алгоритми

Цифрові помічники здатні аналізувати знімки мамографії, флюорографії, рентгенографії та комп'ютерної томографії. Вони автоматично підсвічують підозрілі ділянки та передають радіологу детальну додаткову інформацію. У столичних клініках нейромережа розпізнає до 14 різних захворювань на одному зображенні. Нещодавно список поповнився діагностикою сколіозу за рентгенограмою хребта.

Важливо підкреслити: ІІ не замінює лікаря, а виступає в ролі потужного інструменту для раннього виявлення патологій. Як справедливо зазначив мер Москви, технології допомагають знаходити захворювання на ранніх стадіях, коли лікування найбільш ефективне.

Експертна думка

Масштабування «МосМедІІ» на всю країну — це не просто технологічний успіх, а приклад грамотної державної стратегії в галузі цифрової охорони здоров'я. 16 мільйонів оброблених знімків — це колосальний масив даних для навчання моделей. З кожним новим дослідженням точність алгоритмів буде лише зростати, що в перспективі може знизити навантаження на систему охорони здоров'я та врятувати тисячі життів. Однак ключовий виклик залишається незмінним: інтеграція ІІ в реальні клінічні процеси потребує не лише технологій, а й зміни менталітету медичного персоналу.