Квантова загроза для криптоіндустрії стає дедалі відчутнішою, і відповідні заходи не змушують на себе чекати. Аналітична група AmericanFortress опублікувала препринт, який детально описує дві взаємопов'язані криптографічні схеми — ZKPoSP та QBIP32. Ці розробки спрямовані на захист ієрархічно детермінованих (HD) гаманців від потенційних квантових атак без необхідності зміни існуючих адрес.

Суть інновації: NIZK замість класичного підпису

Ключова ідея ZKPoSP полягає в заміні традиційного цифрового підпису на неінтерактивний доказ із нульовим розголошенням (NIZK). Це дозволяє зберегти поточний формат адрес, що критично важливо для сумісності та уникнення хардфорків. Схема QBIP32, своєю чергою, генерує підписний скаляр, квантово-стійке свідчення та chain code в рамках єдиного виклику функції. Її гнучкість дозволяє застосовувати її до різних еліптичних кривих, включаючи secp256k1 (Біткоїн, Ethereum) та Ed25519 (Solana).

Практична реалізація та обмеження

Розробники підкреслюють, що постквантова безпека схеми є передбачуваною та базується на стійкості хеш-функцій і NIZK-доказів. Однак ключова перешкода для впровадження — інфраструктурна. Для роботи ZKPoSP вузли мережі повинні підтримувати перевірку таких доказів замість стандартних підписів. Наразі ні Біткоїн, ні Ethereum, ні Solana такої функціональності не мають. Реалізація на Rust з використанням RISC Zero показала, що створення доказу підпису займає близько 12–13 секунд, а перевірка — 9–10 мс. Це демонструє життєздатність підходу, але не його негайну готовність до масштабування.

Контекст та експертна думка

Ініціатива AmericanFortress — лише частина масштабного руху. Нещодавно Galaxy оцінила 7 млн BTC (~$470 млрд) як потенційно вразливі, а консорціум із BlackRock, Coinbase, Fidelity та інших виділив $15 млн на дослідження. Stellar і Algorand також представили свої дорожні карти. Нова публікація AmericanFortress відрізняється фокусом саме на HD-гаманцях, що робить її особливо актуальною для масового користувача.

Експертний висновок: ZKPoSP та QBIP32 — це елегантне теоретичне рішення, але до його практичного впровадження пройдуть роки. Ключовий виклик не в математиці, а в координації: змусити тисячі вузлів у різних мережах оновитися задля підтримки нової схеми — завдання, порівнянне за складністю з самим створенням алгоритму. Тим не менш, сам факт появи таких опрацьованих пропозицій свідчить про те, що індустрія усвідомлює терміновість проблеми та рухається в правильному напрямку.