Ринок стейблкоїнів переживає парадоксальну, але надзвичайно показову трансформацію. Вперше за чотири роки загальна капіталізація сектора скоротилася, однак обсяг операцій із цими активами злетів до історичних максимумів. Це не просто статистична аномалія — це зміна самої парадигми використання цифрового долара.

З травневого піку 2025 року, коли капіталізація перевищувала $310 млрд, ринок «усох» приблизно на $10 млрд, повернувшись до позначки близько $300 млрд. При цьому в червні через стейблкоїни було проведено транзакцій на астрономічну суму в $1,79 трлн — абсолютний рекорд, який на 63% перевищує травневий показник і на 125% — рівень річної давнини.

Чому розмір більше не має значення?

Ключовий висновок, який я роблю з цих даних: традиційна кореляція між розміром ринку та його активністю остаточно зруйнована. Раніше зростання капіталізації вважалося головною ознакою прийняття стейблкоїнів. Тепер пропозиція падає, а використання зростає — і це свідчить про зрілість інфраструктури.

Зниження капіталізації в червні на $7,7 млрд стало найбільшим місячним падінням з часів краху Terra у травні 2022 року. Однак масштаб непорівнянний: тоді обвал склав 26%, зараз — лише близько 3%. USDT від Tether знизився зі $190 млрд до $184 млрд, а USDC — з березневого піку близько $80 млрд до $74 млрд.

Причина такої розбіжності, на мою думку, криється в новому регулюванні. Закон GENIUS, який набув чинності в липні 2025 року, заборонив емітентам стейблкоїнів виплачувати дохід держателям. У результаті вільні кошти хлинули в токенізовані фонди казначейських облігацій, які вже зросли майже до $16 млрд. Це природний відтік «ледачих» грошей, які раніше просто лежали в стейблкоїнах, а тепер шукають дохідність.

Швидкість обігу — новий головний метрик

Набагато важливішим за розмір ринку стає швидкість обігу стейблкоїнів. За даними Standard Chartered, оборотність досягла приблизно шести разів на місяць — вдвічі більше, ніж два роки тому.

Економісти Visa пішли ще далі: за їхніми розрахунками, стейблкоїн обертається 13,56 разів за квартал проти 1,65 у готівкової грошової маси США. Тобто працює у вісім разів інтенсивніше банківського долара.

Це кардинально змінює і розстановку сил. Через USDC проходить близько 70% усіх операцій, а через USDT — лише 25%, хоча самого USDC випущено менше. У кожного стейблкоїна тепер своя роль: USDT слугує доларовою «заначкою» для країн, що розвиваються, і лежить великими сумами майже без руху, а USDC перетворився на розрахунковий інструмент, яким інституціонали постійно проводять платежі.

Нові бенефіціари

Зміна моделі б'є і по самих емітентах. Їхній дохід будується на відсотках із резервів, тому при незмінному випуску та зростаючому обігу виграють платіжні мережі, які беруть комісію за операції, а не ті, хто заробляє на грошах, що лежать без діла.

Інфраструктурні учасники вже змінили орієнтири. Visa відзвітувала про розрахунки в стейблкоїнах на $7 млрд у річному вираженні, а Mastercard проводить розрахунки в шести стейблкоїнах на восьми блокчейнах. І жодна з компаній не дивиться на капіталізацію — їх цікавить лише швидкість та обсяг транзакцій, що проходять.

Мій висновок: Ринок стейблкоїнів перестав бути спекулятивним накопичувачем і перетворюється на повноцінну платіжну інфраструктуру. Капіталізація як метрик відходить у минуле — на зміну їй приходить швидкість обігу, яка й визначатиме реальну цінність цих активів у новій фінансовій системі.