Совфед дав зелене світло: новий закон про криптовалюти в РФ — повний розбір
Рада Федерації схвалила знаковий закон «Про цифрові валюти та цифрові права», який формує комплексну нормативну базу для обігу криптовалют у Росії. Документ охоплює весь ланцюжок — від купівлі цифрових активів фізичними особами через ліцензованих посередників до біржових торгів, клірингу та послуг цифрових депозитаріїв.
Одночасно сенатори ухвалили супутній закон, який вносить поправки майже до двох десятків чинних нормативних актів. Це синхронізує існуюче законодавство з новим режимом регулювання.
Архітектура легальної інфраструктури
Ключовий елемент реформи — інститут спеціалізованих посередників. Тільки вони отримають право організовувати обіг цифрових валют. Ролі учасників ринку чітко сегментовані: організатор торгівлі працює на біржових майданчиках, брокери діють за дорученням клієнтів, керуючі — в рамках довірчого управління, а криптообмінники займаються виключно обмінними операціями. Облік та зберігання активів візьмуть на себе цифрові депозитарії.
До обмінників висуваються особливі вимоги. Ними зможе стати лише російське господарське товариство з власними коштами не менше 15 млн рублів, включене до реєстру ЦБ. Втім, до 1 липня 2027 року допускається робота і без включення до реєстру.
Внутрішньоросійські розрахунки в криптовалюті залишаються під забороною. Не можна оплачувати товари, роботи та послуги цифровими валютами та цифровими правами; реклама таких платежів також заборонена. З цього правила є винятки: дозволені розрахунки за зовнішньоторговельними контрактами між резидентами та нерезидентами, майнінгова винагорода, оплата мережевих комісій, а також оплата криптовалютою цінних паперів, інших цифрових валют та цифрових прав.
Окремий блок закону присвячений майнінгу. Діяльність добувачів регламентується, а для осіб з непогашеною судимістю вводиться пряма заборона на видобуток криптовалюти.
Які активи допустять до торгів
До публічних торгів на біржі допустять лише криптовалюти, що відповідають суворим критеріям ЦБ: середня капіталізація понад 5 трлн рублів та середньоденний обсяг торгів більше 1 трлн рублів за два роки. Для активів, які не підпадають під ці критерії, передбачені винятки. Рада директорів ЦБ може допустити їх до публічних торгів на строк до шести місяців. Крім того, організатор торгівлі має право допустити будь-які активи до торгів для кваліфікованих інвесторів — такі торги не вважаються публічним обігом.
Для іноземних стейблкоїнів введено окрему категорію — «безпостачальні іноземні цифрові інструменти», що засвідчують лише грошові вимоги.
Строки набрання законом чинності рознесені в часі. Основні положення запрацюють з 1 вересня 2026 року, а вимога здійснювати угоди з криптовалютою виключно через ліцензованих посередників — з 1 липня 2027 року.
Нагадаю, що Держдума ухвалила закон одразу в другому та третьому читаннях 21 липня 2026 року. Тепер документ направлено на підпис президенту, після чого базова частина набуде чинності з 1 вересня.
Мій аналіз: Цей закон остаточно оформлює модель трирівневого крипторинку — біржі, брокери та обмінники. Примітно, що, за оцінками експертів, Ощадбанк може зайняти одразу всі три рівні. Для ринку це означає поступову легалізацію, але з жорсткою прив'язкою до інфраструктури, контрольованої ЦБ. Головний ризик — надмірна зарегульованість може виштовхнути роздрібних інвесторів у сіру зону, особливо до 2027 року, коли вимога про роботу лише через ліцензованих посередників ще не набуде повної сили.