Рада Федерації схвалила закон «Про цифрові валюти та цифрові права», який формує в Росії повноцінну правову базу для обігу криптоактивів. Документ охоплює всі ключові етапи — від купівлі громадянами цифрових валют через ліцензованих посередників до біржових торгів, клірингу та функціонування цифрових депозитаріїв.
Одночасно сенатори ухвалили супутній закон, який вносить зміни майже до двох десятків чинних нормативних актів. Це синхронізує суміжні галузі права з новим регулюванням.
Як влаштована нова інфраструктура
Закон вводить чіткий розподіл ролей учасників ринку. Організатор торгівлі працює виключно на організованих торгах, брокери діють за дорученнями клієнтів, керуючі — в рамках довірчого управління, а криптообмінники займаються обміном цифрових валют. Облік та зберігання активів покладаються на цифрові депозитарії.
До обмінників висуваються особливі вимоги. Ними можуть бути лише російські господарські товариства з власними коштами не менше 15 млн рублів, включені до реєстру ЦБ. До 1 липня 2027 року допускається робота і без включення до реєстру.
Важливий нюанс: розрахунки криптовалютою всередині країни, як і раніше, під забороною. Цифровими валютами та цифровими правами не можна оплачувати товари, роботи та послуги, а реклама таких платежів також заборонена.
Винятки зроблено для розрахунків за зовнішньоторговельними контрактами між резидентами та нерезидентами, майнінгової винагороди, оплати мережевих комісій, а також оплати криптовалютою цінних паперів, інших цифрових валют та цифрових прав.
Які активи допустять до торгів
До публічних торгів на біржі будуть допущені лише криптовалюти, що відповідають критеріям ЦБ. Йдеться про середню капіталізацію понад 5 трлн рублів та середньоденний обсяг торгів понад 1 трлн рублів за два роки.
Для активів, які не відповідають цим критеріям, передбачено винятки. Рада директорів ЦБ може допустити їх до публічних торгів на строк до шести місяців. Крім того, організатор торгівлі має право допустити будь-які активи поза переліком до торгів для кваліфікованих інвесторів — такі торги не вважаються публічним обігом.
Окрему категорію закон вводить для іноземних стейблкоїнів. Їх віднесли до «безпостачальних іноземних цифрових інструментів», які засвідчують лише грошові вимоги.
Строки набрання чинності
Основні положення закону наберуть чинності з 1 вересня 2026 року. Вимога здійснювати угоди з криптовалютою лише через ліцензованих посередників почне діяти з 1 липня 2027 року.
Держдума ухвалила закон одразу в другому та третьому читаннях 21 липня 2026 року. Тепер документ направлено на підпис президенту.
Як раніше зазначала член Ради з розвитку цифрової економіки при Раді Федерації Надія Сурова, закон створює трирівневу модель обігу цифрових валют — з біржами, брокерами та обмінниками. За її оцінкою, Ощадбанк може зайняти всі три рівні одночасно.
Мій аналіз: Це, безсумнівно, знаковий крок для російського крипторинку. Однак запровадження заборони на внутрішні розрахунки криптовалютою та жорсткі вимоги до капіталу обмінників можуть суттєво обмежити ліквідність та активність роздрібних інвесторів у короткостроковій перспективі. Ключовим драйвером зростання стане саме зовнішньоторговельний сегмент та інституційні інвестори.