У світі криптографії та теорії мережевих потоків сталася подія, яка може перевернути уявлення про можливості штучного інтелекту. Випускник Вищої школи економіки (ВШЕ) та професійний математик Дмитро Рибін зумів спростувати гіпотезу Дініца — Гарга — Гоеманса, яка залишалася недоведеною з 1999 року. І зробив він це не за допомогою класичних математичних методів, а через взаємодію з нейромережею GPT-5.6 Pro.

Найпримітніше — модель не отримала жодної прямої підказки чи алгоритмічного наведення. Рибін просто давав їй загальні команди на кшталт «здійсни прорив» або «спростуй загальний випадок». І GPT-5.6 Pro впоралася із завданням за чотири промпти та кілька годин роботи. Спеціаліст зізнався, що сприймає цей чат як «чистий мем» — настільки несподіваним і вражаючим виявився результат.

Гіпотеза Дініца — Гарга — Гоеманса належить до фундаментальних проблем теорії мережевих потоків, яка лежить в основі багатьох криптографічних протоколів і систем розподіленого реєстру. Її спростування може мати далекосяжні наслідки для алгоритмів оптимізації потоків даних, включаючи ті, що використовуються в блокчейн-мережах та DeFi-протоколах.

Поки без незалежної перевірки

На даний момент результат не пройшов рецензування та незалежну верифікацію з боку наукової спільноти. Однак сам факт того, що нейромережа без спеціальної підготовки змогла знайти контрприклад до складної математичної гіпотези, свідчить про якісний стрибок у можливостях ШІ.

Моя експертиза: Якщо цей результат підтвердиться, ми станемо свідками моменту, коли ШІ починає не просто обробляти дані, а генерувати нові математичні істини. Для криптоіндустрії це означає, що в найближчі роки ми можемо побачити автоматизоване доведення теорем, що лежать в основі безпеки блокчейнів, і, можливо, виявлення раніше невідомих вразливостей в алгоритмах консенсусу. GPT-5.6 Pro показала, що «чистий мем» може стати науковою сенсацією.