У світі криптографії та теорії складності обчислень — подія, яка може переписати підручники. Випускник ВШЕ, математик Дмитро Рибін, використовуючи модель GPT-5.6 Pro, зумів знайти контрприклад до знаменитої гіпотези Дініца — Гарга — Гоеманса. Ця гіпотеза з теорії мережевих потоків залишалася недоведеною майже 30 років, з 1999 року.
Примітно, що ШІ впорався із завданням всього за чотири промпти та кілька годин роботи. Рибін не надавав моделі спеціалізованих математичних підказок чи алгоритмів. Натомість він задавав загальні, майже філософські команди: «здійсни науковий прорив», «спростуй загальний випадок», «продовжуй досліджувати». Сам дослідник назвав такий підхід «чистим мемом», підкресливши, що не вірив в успіх до останнього моменту.
Ключовий момент для криптоспільноти: теорія мережевих потоків лежить в основі багатьох протоколів консенсусу, маршрутизації та масштабування блокчейнів. Якщо гіпотезу дійсно спростовано, це може відкрити нові шляхи для підвищення пропускної здатності мереж або, навпаки, виявити приховані вразливості в існуючих моделях розподілених систем.
Однак поспішати з висновками не варто. Результат поки що не пройшов незалежну верифікацію з боку математичної спільноти. GPT-5.6 Pro — потужний інструмент для генерації ідей, але його «доведення» потребують суворої людської перевірки. Тим не менш, сам факт того, що нейромережа змогла знайти контрприклад до задачі, яку не могли розв'язати найкращі уми десятиліттями, вказує на зміну парадигми в наукових дослідженнях.
Думка аналітика
Я розцінюю цей кейс як сигнал для криптоіндустрії. Якщо ШІ загального призначення здатен вирішувати такі завдання «в лоб», без тонкого налаштування, то в найближчі 12–24 місяці ми побачимо лавину подібних «спростувань» у галузі теорії кодування та криптографії. Інвесторам і розробникам варто вже зараз переглянути фундаментальні припущення, на яких побудовано багато DeFi-протоколів. Майбутнє за гібридним інтелектом: людина ставить завдання, а машина — знаходить неочевидні рішення.