Випускник Вищої школи економіки, математик Дмитро Рибін, здійснив несподіваний прорив у теорії мережевих потоків. За допомогою мовної моделі GPT-5.6 Pro йому вдалося знайти контрприклад до гіпотези Дініца — Гарга — Гоеманса, яка залишалася недоведеною майже 30 років. Це відкриття може кардинально змінити підхід до розв'язання складних комбінаторних задач.
Гіпотеза, сформульована в 1999 році, стосувалася фундаментальних властивостей мережевих потоків і тривалий час вважалася однією з ключових нерозв'язаних проблем у цій галузі. Рибін не давав моделі жодних спеціальних підказок або спрямовувальних алгоритмів. Натомість він використав лише чотири промпти із загальними формулюваннями: «здійсни прорив», «спростуй загальний випадок», «продовжуй досліджувати». За словами математика, він сприймав цей чат як «чистий мем» — експеримент, який несподівано дав реальний науковий результат.
GPT-5.6 Pro побудувала спростування за кілька годин, що саме по собі вражає, враховуючи складність задачі. Однак варто зазначити, що результат поки що не пройшов незалежної перевірки з боку наукової спільноти. Якщо контрприклад підтвердиться, це стане потужним аргументом на користь використання великих мовних моделей у фундаментальній математиці.
Мій аналіз ситуації: Цей кейс демонструє, що сучасні ШІ-моделі здатні не просто обробляти дані, а й генерувати принципово нові ідеї в галузях, що потребують глибокого абстрактного мислення. Однак до повної автоматизації математичних відкриттів ще далеко — роль людини-експерта, який ставить правильні запитання та інтерпретує результати, залишається критично важливою. Якщо незалежна перевірка підтвердить знахідку Рибіна, ми станемо свідками нового етапу в симбіозі людини та штучного інтелекту.