У світі криптографії та фундаментальної математики сталася подія, яка може змінити підхід до розв'язання найскладніших задач. Випускник Вищої школи економіки Дмитро Рибін, який спеціалізується на теорії мережевих потоків, зумів спростувати гіпотезу Дініца — Гарга — Гоеманса, сформульовану ще в 1999 році. Майже 30 років ця гіпотеза залишалася недоведеною, вважаючись однією з ключових у своїй галузі.
Дивовижно, але інструментом для цього прориву стала не людська інтуїція, а мовна модель GPT-5.6 Pro. Рибін не давав нейромережі жодних підказок чи специфічних математичних вказівок. Натомість він використав лише чотири загальні промпти, такі як «здійсни прорив», «спростуй загальний випадок» та «продовжуй досліджувати». Модель самостійно вибудувала логічний ланцюжок і за кілька годин надала контрприклад, який спростовує гіпотезу.
Сам дослідник назвав цей чат «чистим мемом», підкресливши, що не очікував подібного результату від ШІ, який працює на загальних формулюваннях. Однак, попри вражаючий результат, я маю зазначити, що незалежна верифікація цього спростування поки не проведена. Математична спільнота та, зокрема, фахівці з теорії потоків, мають підтвердити коректність знайденого контрприкладу.
Аналітичний коментар: Цей випадок демонструє, що сучасні ШІ-моделі здатні не лише обробляти відомі дані, а й генерувати нові, нетривіальні рішення в галузях, де традиційні алгоритми тривалий час зазнавали невдачі. Якщо результат підтвердиться, ми станемо свідками нового етапу в симбіозі людини та штучного інтелекту, де останній виступає не просто інструментом, а повноправним учасником наукового відкриття. Для криптоіндустрії, де математична строгість лежить в основі безпеки протоколів, це сигнал до перегляду методів перевірки вразливостей.