За минулу добу криптоспільнота зазнала значних втрат: три DeFi-протоколи — AFX, B² Network та Verus — були атаковані, втративши в сукупності $35,5 млн. Однак ключова особливість цих інцидентів полягає в тому, що жодна з атак не була пов'язана з експлуатацією помилок у смарт-контрактах. Зловмисники пішли іншим шляхом.
Три удари за один день
Найбільших збитків зазнав протокол AFX, що працює в мережі Arbitrum. Втрати склали близько $24 млн у стейблкоїнах USDC. Зловмисник, отримавши доступ до ключів валідатора мосту, вивів кошти, конвертував їх у 12 467,5 ETH та перевів на єдину адресу. Це класичний приклад атаки на інфраструктуру, а не на логіку контракту.
Другою жертвою став протокол B² на BNB Chain. Хакер перехопив права на оновлення стейкінг-контракту, що дозволило йому вивести близько 8,591 млн нативних токенів B2 на суму приблизно $3,86 млн. Після цього активи були обміняні на понад 5000 WBNB, потім на 1128 ETH та виведені через сервіс NEAR Intents. Реакція ринку була миттєвою: токен B2 подешевшав на 15%.
Третьою мішенню став міст Verus. Атака була проведена через довірений шлях мосту, причому, що примітно, це вже другий випадок експлуатації тієї самої вразливості. Втрати Ethereum-мосту Verus склали близько $7,5 млн. Зловмисник негайно приступив до відмивання коштів через Tornado Cash.
Зміна парадигми: від коду до контролю
Ця серія атак знаменує собою важливий зсув у тактиці зловмисників. Якщо раніше основна увага приділялася пошуку вразливостей у коді смарт-контрактів, то тепер акцент зміщується на компрометацію доступу. Як зазначають деякі аналітики, у 2026 році вже близько 40% усіх викрадених коштів у криптоіндустрії припало на компрометацію ключів, а не на злам коду.
Самі по собі мости та протоколи можуть бути захищені від прямих атак, але їхній «захист» — ключі доступу та адміністративні привілеї — стає слабкою ланкою. Зловмисники захоплюють контроль через вкрадені ключі валідаторів, права на оновлення контрактів та адміністративні повноваження.
Експертна думка Cryptalist: Ця тенденція — тривожний сигнал для всієї індустрії. Аудити коду стають лише частиною загальної картини безпеки. На перший план виходить управління ключами, мультипідписні схеми та суворі процедури ротації привілеїв. Проєктам, особливо кросчейн-мостам, необхідно переглянути свої моделі безпеки, зосередившись не лише на тому, «що може зламатися в коді», а й на тому, «хто і як може отримати доступ до цього коду».