Трирівнева модель крипторинку: як новий закон та санкції ЄС змінюють правила гри в Росії
Ухвалення закону «Про цифрові валюти та цифрові права» разом із 21-м пакетом санкцій Європейського Союзу формує для російського ринку цифрових активів два принципово різних, але взаємодоповнюючих вектори розвитку. У результаті складається унікальна «гібридна» модель, що поєднує регульований банківський контур для легальних операцій та децентралізований сегмент для транскордонних і захищених транзакцій.
Новий нормативний акт закріплює правовий статус криптовалют і регламентує їх обіг, майнінг та використання у зовнішньоторговельних розрахунках. Ключові положення документа дозволяють володіння, придбання, відчуження та майнінг цифрових валют, а також допускають їх застосування у розрахунках з нерезидентами. При цьому внутрішньоросійські розрахунки в криптовалюті залишаються під забороною.
Найцікавішим наслідком закону стає формування трирівневої інфраструктури ринку. Кожен рівень буде зайнятий учасниками з різним набором ліцензій та інфраструктурних можливостей.
Три рівні нової інфраструктури
Перший рівень — існуючі біржові майданчики: Московська та Санкт-Петербурзька біржі. Вони мають сформовану інфраструктуру, діючі ліцензії та налагоджені клірингові механізми. Логічно припустити, що саме вони першими отримають дозволи на організацію торгівлі цифровими валютами.
Другий рівень — фінансові брокери з клієнтською базою, ліцензіями Банку Росії та інфраструктурою зберігання даних. Ключові гравці тут — Сбер, Т-Інвестиції, БКС, «Фінам» та ВТБ. Прогнозується, що банки створюватимуть дочірні структури для роботи з криптовалютами, або на ринок вийдуть нові юридичні особи під контролем відомих фінансових груп.
Третій рівень відводиться обмінникам та OTC-сегменту. Вимоги до ділової репутації та процедур ПВК/ФТ фактично виключають легалізацію «сірих» обмінних пунктів. Це означає, що ринок буде очищений від недобросовісних посередників.
Особливе положення займає Сбер — єдиний учасник, присутній на всіх трьох рівнях одночасно. Його інфраструктура та законодавча база формувалися паралельно, що дає банку колосальну перевагу. Голова Сбера Герман Греф на ПМЕФ у червні 2026 року підтвердив намір банку здійснювати весь спектр операцій, «у тому числі обмінювати фіатну валюту на криптовалюту».
Зовнішній вектор: санкційний тиск
21-й пакет санкцій ЄС вперше настільки масштабно торкнувся сектору цифрових фінансових активів. Включення криптооператорів до санкційного списку стало прецедентним кроком. Однак, як показує практика, російський ринок демонструє стійкість, вироблену за 20 попередніх пакетів. Очікувані напрямки трансформації включають перетікання активності на DEX та P2P-майданчики, зростання стейблкоїнів, збільшення операцій через дружні юрисдикції та розвиток ринку ЦФА.
Сукупний ефект двох векторів і формує ту саму «гібридну» модель: з одного боку — легальне інституційне середовище з ключовими бенефіціарами в особі Московської біржі, СПБ Біржі та провідних фінброкерів, з іншого — децентралізований сегмент для захищених та транскордонних транзакцій.
Мій експертний висновок: Роздрібні власники криптовалют у Росії отримують цивілізований контур для фіатного виходу та кредитування, але втрачають анонімність у легальному секторі. Зовнішній тиск стимулюватиме розвиток децентралізованих рішень та дружніх юрисдикцій, що в довгостроковій перспективі може зробити російський крипторинок одним із найбільш технологічно гнучких у світі.