Нещодавно ухвалений закон CLARITY, який забороняє федеральним чиновникам випуск та просування цифрових активів, викликав неоднозначну реакцію в професійній спільноті. Провідний фінансист і засновник SkyBridge Capital Ентоні Скарамуччі назвав цей крок надто м'яким і нездатним вирішити фундаментальну проблему інсайдерської торгівлі у вищих ешелонах влади США.

На думку експерта, корінь зла криється зовсім не в криптовалютах, а в усталеній системі оплати праці в Конгресі. Річний дохід у $180 000, за його словами, недостатній для членів законодавчого органу, що підштовхує їх до пошуку способів монетизувати доступ до конфіденційної інформації. Скарамуччі пропонує звернутися до досвіду Сінгапуру, де високі багатомільйонні оклади державних службовців поєднуються з жорстким етичним контролем, що ефективно знижує стимули до зловживань.

Проблема Пелосі: статистика говорить сама за себе

Як яскравий приклад системної проблеми наводиться портфель колишньої спікерки Палати представників Ненсі Пелосі, яким керує її чоловік Пол Пелосі. Публічні звіти про торги демонструють вражаючу ефективність: за 2024 рік дохідність портфеля склала 70,9%, значно випередивши індекс S&P 500 (24,9%). З 2014 року сукупний дохід сім'ї Пелосі перевищує бенчмарк на тисячі відсотків. Хоча офіційних звинувачень в інсайдерській торгівлі пред'явлено не було, такі показники, на мою думку, є переконливим доказом наявності інформаційної переваги, яку неможливо пояснити лише ринковою удачею.

Історія повторюється: Конгрес проти прозорості

Скарамуччі нагадав, що спроби посилити контроль за трейдингом у Конгресі стикаються з організованим опором. Ухвалений у 2012 році закон STOCK Act, який забороняє торги на основі інсайдерської інформації, був фактично вихолощений уже через рік: вимогу публікувати угоди співробітників в онлайн-базі було скасовано шляхом процедурного голосування без широкого обговорення. Це створило небезпечний прецедент, коли законодавці можуть тихо скасовувати незручні для себе норми.

Новий CLARITY Act, хоч і забороняє операції з цифровими активами для вищих чиновників, не зачіпає набагато масштабніший ринок традиційних цінних паперів. Поки незрозуміло, чи поширить Конгрес аналогічні обмеження на власні угоди з акціями — часу для ухвалення рішення до серпневих канікул майже не залишилося.

Думка експерта: Закон CLARITY — це не більше ніж косметичний захід, покликаний створити видимість боротьби з корупцією, але не зачіпає її глибинні причини. Поки в Конгресі зберігається система, що дозволяє отримувати особисту вигоду зі службового становища, будь-які заборони на окремі класи активів залишатимуться лише напівзаходами. Ринку потрібна не фрагментарна регуляція, а системна реформа етичних норм та оплати праці державних службовців.